Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/70/2011

Стаття 164 ч.1 КУпАП

Постанова

Іменем України

21 січня 2011 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі

судді Романова О.В.,

з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Чуднівського районного суду від 24 січня 2011 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця

АДРЕСА_1 Чуднівського

району Житомирської області, не працюючого,

встановив:

Постановою судді Чуднівського районного суду від 24 січня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн. з конфіскацією вилученого у нього металобрухту.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 3.12.2010 року близько 12 год. в с. Вільшанка Чуднівського району Житомирської області у приміщенні по вул. Привокзальна, 31, він, не являючись суб’єктом господарської діяльності, не маючи ліцензії та відповідних дозвільних документів, скупив у громадянина ОСОБА_2 брухт чорних та брухт кольорових металів вагою 6 кг, що являється порушенням вимог ст. 4 Закону України "Про металобрухт", зберігаючи при цьому у вказаному вище місці 40 т брухту чорного металу та 200 кг брухту кольорового металу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює висновки суду щодо його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП. Посилається на те, що дійсно купив у ОСОБА_2 не більш 10 кг. брухту кольорового металу для власних потреб. Стверджує, що до іншого вилученого по справі металобрухту, який судом постановлено конфіскувати, він відношення не має.

З урахуванням наведеного просить скасувати постанову місцевого суду та справу провадженням закрити у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши апелянта, який підтримав доводи скарги з вищевказаних підстав, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП ґрунтуються на матеріалах справи.

Зокрема, з пояснень ОСОБА_1, які є в матеріалах справи (а.с.5) вбачається, що він безпосередньо після виявлення працівниками ВПМ Бердичівської ОДПІ ДПА в Житомирській області правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, пояснював, що дійсно на території Коопзаготпрому та ПП «Моноліт» за адресою с.Вільшанка, вул.Привокзальна, 21 здійснював прийом металобрухту, при цьому у трудових відносинах з ПП «Моноліт» не перебував, але при прийомі металобрухту користувався вагами зазначеного підприємства та зберігав металобрухт на його території.

За поясненнями ОСОБА_2, які також маються в матеріалах справи (а.с.6), також видно, що 3 грудня 2010 року він на території ПП «Моноліт» за адресою с.Вільшанка, вул.Привокзальна, 21 дійсно здав ОСОБА_1 брухт кольорового та чорного металу в кількості 6 кг., за що отримав від останнього 64 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.4) ОСОБА_1 при складенні акту про вилучення у нього металобрухту кольорового та чорного металу, в кількості, відповідно 200 кг. та 40 тн. будь-яких заперечень, зокрема й стосовно належності зазначеного металобрухту йому, не висловлював.

За наведених обставин, доводи апеляції ОСОБА_1, суд вважає необґрунтованими.

Отже підстав для скасування або зміни прийнятого по справі рішення судом при розгляді справи не встановлено.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

постанову Чуднівського районного суду від 24 січня 2011 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн. з конфіскацією вилученого у нього металобрухту залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя