ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"27" липня 2009 р. справа № 5020-9/311-4/037
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс”
(99058, місто Севастополь, вулиця Пролетарська, буд. 21/18)
про стягнення 230377,03 грн.,
Суддя Погребняк О.С.
Представники сторін:
позивач –ОСОБА_2, представник, довіреність ВМЕ № 501783 від 19.06.2009, ФОП ОСОБА_1;
відповідач –не з`явився, ТОВ „Мірідіс”.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю “Мірідіс” про стягнення 230377,03грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 29.04.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.
У зв’язку з великою завантаженістю судді Рибіної С.А., розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №81 від 07.07.2009 справа передана до провадження судді Погребняка О.С.
Ухвалою суду від 08.07.2009 справа прийнята до провадження суддею Погребняка О.С. та призначена до судового розгляду на 16.07.2009.
Відповідач явку повноважних представників у судові засідання 16.07. та 27.07.2009 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (покупець) був укладений договір поставки № 10/25 (далі –Договір) (арк. с. 10-12).
Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується здійснювати приймання товару та оплачувати його на умовах даного договору протягом всього строку дії договору.
Відповідно до пункту 6.2. Договору, оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу (або шляхом 100% передплати, чи іншим способом, передбаченим п. 63 цього Договору), в безготівковій формі або шляхом внесення вартості отриманого від Постачальника Товару в касу Постачальника, з обов’язковою видачею розрахункового документу суворої звітності. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що покупець зобов’язаний сплатити вартість товару в такому порядку: протягом семи календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання даного договору у період з 14.01.2009 по 25.03.2009 покупцем –відповідачем, було отримано продукцію на загальну суму 205207,95 грн. за видатковими накладними: № 00000087 від 14.01.2009 на суму 11 922,40 грн., № 000126 від 19.01.2009 на суму 5 067,50 грн., № 000131 від 19.01.2009 на суму 1 294,25 грн., № 000137 від 20.01.2009 на суму 975,00 грн., № 000148 від 22.01.2009 на суму 13 306,00 грн., № 000149 від 22.01.2009 на суму 2 154,50 грн., № 000177 від 26.01.2009 на суму 8 072,97 грн., № 000201 від 28.01.2009 на суму 11 412,12 грн., № 000241 від 03.02.2009 на суму 3 415,82 грн., № 000244 від 03.02.2009 на суму 6 367,58 грн., № 000247 від 03.02.2009 на суму 796,38 грн., № 000258 від 04.02.2009 на суму 10 387,59 грн., № 000262 від 05.02.2009 на суму 1 050,00 грн., № 000292 від 09.02.2009 на суму 12 217,77 грн., № 000316 від 11.02.2009 на суму 8 399,03 грн., № 000332 від 13.02.2009 на суму 1 320,00 грн., № 000353 від 16.02.2009 на суму 6 100,65 грн., № 000364 від 17.02.2009 на суму 4 013,10 грн., № 000384 від 18.02.2009 на суму 9 825,14 грн., № 000402 від 20.02.2009 на суму 462,84 грн., № 000431 від 23.02.2009 на суму 7 896,08 грн., № 000451 від 24.02.2009 на суму 3 975,25 грн., № 000466 від 26.02.2009 на суму 8 912,38 грн., № 0520 від 03.03.2009 на суму 12 784,72 грн., № 0591 від 10.03.2009 на суму 13 197,23 грн., № 0645 від 13.03.2009 на суму 9 594,37 грн., № 0681 від 17.03.2009 на суму 9 785,71 грн., № 0704 від 19.03.2009 на суму 11 568,25 грн., № 0777 від 25.03.2009 на суму 11 745,75 грн (а.с.89-117).
На вказаних видаткових накладних в графі «отримано»міститься підпис уповноваженої особи та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс”.
Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 205 207,95 грн. підтверджується первинними документами.
З матеріалів справи також вбачається, що у відповіді на претензію позивача з вимогою в строк 7 (семи) банківських днів, від дня отримання даної претензії перерахувати суму основного боргу на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідач письмово гарантував погашення боргу за отриманий товар, чим підтвердив наявність у нього заборгованості (а.с.85-87).
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” погодилось із фактом існування заборгованості перед Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про що свідчить підпис довіреної особи та печатка ТОВ „Мірідіс” в акті звірення взаємних розрахунків (а.с.54).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.2 Договору, Покупець, у разі порушення строків оплати отриманого товару, передбачених п. 6.3., сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення від суми боргу без обмеження строків її нарахування.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 4 648,29 грн. заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Також, відповідно до п. 7.3 Договору, у випадку недотримання Покупцем строків оплати більш ніж на десять календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості отриманого товару, по якому порушені зобов’язання Покупця. При цьому Постачальник має право припинити поставку подальшої партії товару до повного погашення заборгованості або в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.
Таким чином сума штрафу складає 20 520,79 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 205207,95 грн., пені в розмірі 4 648,29 грн. та штрафу в розмірі 20 520,79 грн. (всього 230 377,03 грн.) являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (99058, місто Севастополь, вулиця Пролетарська, буд. 21/18, ЄДРПОУ 31682896, р/р 26003733866001 в СФ „Приват Банк”, МФО 324953) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 а КРД АППБ „Аваль”, МФО 324021) основну заборгованість в розмірі 205 207,95 грн., пеню в розмірі 4 648,29 грн. , штраф в розмірі 20 520,79 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 303,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 03.08.2009.
РОЗСИЛКА:
1. ФОП ОСОБА_1
(99006, м. Севастополь, Маринеско, 19 кв. 4)
2. Представнику ОСОБА_2
(99046, АДРЕСА_1)
3. ТОВ „Мірідіс” (99058, АДРЕСА_2) –з повідомленням
4. ТОВ „Мірідіс” (АДРЕСА_3) - з повідомленням
5. Справа