Справа № 534/1769/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

з секретарем судового засідання Зимівець Ю.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи по довіреності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 27 вересня 2016 року звернулася до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 жовтня 2016 року вказану цивільну справу було 02 листопада 2016 року передано на розгляд Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Позивач обґрунтовувала позов тим, що з 08 жовтня 2010 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від шлюбу вони мають дитину-інваліда ОСОБА_4.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 грудня 2013 року шлюб між ними був розірваний за ініціативою відповідача, хоч фактично шлюбні відносини були припинені з жовтня 2012 року.

Вони з відповідачем проживають окремо, дитина зареєстрована та проживає з нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї. Спору стосовно місця проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з нею.

Весь цей час відповідач життям та здоров'ям дочки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні та лікуванні.

У 2013 році відповідач був категорично проти виїзду дитини до міста Москви в Інститут дитячої неврології та епілепсії, де дочці дуже допомогли у лікуванні.

На даний час відповідач відмовляється представляти інтереси дочки щодо забезпечення її права на безкоштовну приватизацію житла за місцем її реєстрації та проживання, що можуть підтвердити свідки, які намагалися поспілкуватися з ним стосовно прав дитини.

Дитина знаходиться на диспансерному обліку в Центральній міській лікарні у дитячого психоневролога з діагнозом: дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез, симптоматична епілепсія, гідроцефалія, затримка психомоторного та мовного розвитку 5-го ступеню, а також спостерігається у педіатра в поліклініці «Медичний Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні.

Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною-інвалідом до досягнення нею шестирічного віку без збереження заробітної плати, тому нагляд за станом здоров'я дитини з моменту її народження і по сьогоднішній день здійснює самостійно без участі відповідача, постійно намагається покращити життя дитини, дати їй можливість стати на ноги та відчувати себе повноцінною людиною, навіть з такими особливими обмеженнями. Сусіди, з якими вона проживає в гуртожитку, постійно підтримують її та дитину, намагаються допомогти морально і не можуть збагнути, чому рідний батько впродовж чотирьох років не цікавиться життям та здоров'ям дитини, яка потребує не тільки постійного догляду, але і батьківської любові.

Тому вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в їх обґрунтування пояснила так, як викладено в описовій частині рішення та просили суд позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав з підстав п.2 ч.1 статті 164 Сімейного кодексу України за ухилення його від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області по довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, вважала за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить зворотна поштова розписка на а.с. 89, своїх пояснень чи заперечень проти позову не подав, але на а.с.60 є його письмове пояснення від 25 жовтня 2016 року на ім'я міського голови, де він вказував, що не згоден з позбавленням його батьківських прав щодо дочки, на утримання якої він сплачує аліменти в повному обсязі. З матір'ю дитини у нього склалися складні відносини, тому він привозив до дочки ОСОБА_5 свою матір та через неї передавав продукти харчування для дитини.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, свідків, дослідивши письмові докази справи, суд прийшов до висновку, що позов є законний, обґрунтований доказами, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що вони з 08 жовтня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 грудня 2013 року був розірваний. Вказаним рішенням суду було установлено, що починаючи з жовтня 2012 року сторони не ведуть спільне господарство, подружні відносини не підтримують, проживають окремо (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають дитину-інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження та виписками з її історії хвороби та медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, посвідчення на ім'я позивача ОСОБА_1 (а.с.7,8,11-20).

Відповідач ОСОБА_3, маючи малолітню дочку, ухиляється від виконання покладених на нього статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" та статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків по вихованню дитини.

Довідкою Комсомольського КЖРЕП від 08 вересня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 зареєстровані і проживають в АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно характеристики ПрАТ «Полтавський ГЗК» від 09 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 на підприємстві характеризується виключно позитивно, з квітня 2011 року знаходилась у декретній відпустці по вагітності та пологах, а з липня 2011 року і по теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною-інвалідом без збереження заробітної плати (а.с.10).

ОСОБА_4 проходила п'ять курсів нейрофізіологічної реабілітації в реабілітаційному центрі «Еліта» в місті Львів (а.с.16-20).

Виписками з історії хвороби медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджується, що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку в Центральній міській лікарні у дитячого психоневролога з діагнозом: дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез, симптоматична епілепсія, гідроцефалія, затримка психомоторного та мовного розвитку 5-го ступеню, а також спостерігається у педіатра в поліклініці «Медичний Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні (а.с.11,12,14,15).

Згідно акта обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 26 жовтня 2016 року було встановлено, що житло перебуває в комунальній власності, квартиронаймачем є ОСОБА_1. Умови проживання задовільні. Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною з обмеженими можливостями здоров'я, перебуває на диспансерному обліку у лікарів педіатра та невролога. Мати створила належні умови для виховання та розвитку ОСОБА_4. За вказаною адресою проживають: мати дитини ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_4 та співмешканець матері ОСОБА_6 (а.с.61)

Довідкою управління охорони здоров'я Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області підтверджується, що на прийом до лікаря з дитиною ОСОБА_4 завжди звертається мама, рекомендації медичних працівників виконує в повному обсязі. За станом здоров'я дитина потребує консультації, обстеження та лікування в умовах неврологічного відділення ПОДКЛ, реабілітації в Міжнародній клініці відновного лікування, санаторно-курортного лікування щорічно (а.с.59)

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області надав висновок від 02 листопада 2016 року про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_5 (а.с.56,57).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 пояснили, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час, який обчислюється роками, не бере участі у вихованні своєї дочки ОСОБА_5, з нею не спілкується.

Свідок ОСОБА_6 додатково пояснив, що він разом з ОСОБА_1 проживають у одному помешканні, як подружжя та виховують малолітню дочку ОСОБА_5. Він намагався поговорити з відповідачем ОСОБА_3, але останній заявив, що він не бажає чути і знати ні про позивача ОСОБА_1, ні про їх дитину ОСОБА_4, і щоб вирішували свої питання самостійно, без його участі.

Знаючи, що дочка ОСОБА_5 є інвалідом і проживає разом з матір'ю та потребує постійного догляду за нею, мати не може залишити її без догляду на тривалий час, відповідач заявив клопотання у Комсомольському міському суді про передачу справи на розгляд Кременчуцькому районному суду Полтавської області за місцем його реєстрації у селі Карпівка Кременчуцького району. Але не зважаючи на виклики суду, він двічі не з'явився у судове засідання, а позивач вимушена була двічі приїздити разом з дитиною у суд з міста Горішні Плавні до міста Кременчука, де відстань у декілька разів більша у порівнянні з відстанню від села Карпівка Кременчуцького району до міста Горішні Плавні, що також характеризує негативне ставлення відповідача до потреб дитини.

Згідно частин 2,3 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 статті 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п.2 ч.1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч.1,2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч.1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Оскільки судом повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано, що відповідач ОСОБА_3 хоч і сплачує аліменти на підставі рішення суду за виконавчим листом, але тривалий час (понад чотири роки) умисно не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї дитини, яка є інвалідом, не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересів до її внутрішнього світу, самоусунувся від покладених на нього законом батьківських обов'язків, перешкоджає позивачу в оформленні приватизації житла в інтересах дитини, суд постановляє рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п.9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач при поданні позову була звільнена від сплати судового збору та не сплачувала його, а тому з підстав статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 551 гривень 20 копійок в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,11,60,88,209,213-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно його дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення виготовлене 30 листопада 2016 року.

Суддя Ю. І. Степаненко