ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1
05 квітня 2012 року Справа № 0870/3030/12
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом: Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя
до: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»
про: визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
03.04.2012 Прокурор Комунарського м. Запоріжжя звернувся із адміністративним позовом до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», в якому просить суд визнати нечинним рішення відповідача щодо відхилення протесту на незаконні дії прокурора Комунарського району м. Запоріжжя. Також, прокурор просить суд зобов’язати відповідача здійснити виплату всіх сум, що належать виплаті підприємством в день звільненню, а саме: колишньому працівнику ЗДП «Радіоприлад» ОСОБА_2, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом "означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки. Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2012 Прокурором Комунарського району м. Запоріжжя внесено протест № 116-688 вих.12 на незаконні дії ЗДП «Радіоприлад». В протесті прокурор вимагав розглянути протест в десятиденний строк після його надходження та здійснити виплату всіх сум, що належать виплаті підприємством в день звільненню, а саме: колишньому працівнику ЗДП «Радіоприлад» ОСОБА_2, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати.
На вказаний протест 24.02.2012 Прокуратурою Комунарського району м. Запоріжжя отримана відповідь від 22.02.2012 за № 131-539, згідно якої протест відхилено.
Таким чином, оскільки протест прокурора ЗДП «Радіоприлад» було відхилено, то протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання повідомлення про відхилення протесту, прокурор повинен був звернутися до суду з відповідним позовом щодо визнання дій нечинними.
Проте, адміністративний позов подано до суду лише 231.03.2012 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку для звернення до суду.
За приписами ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приймаючи рішення у справі, суд зважав на припис ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. А також на приписи ст. 49 КАС України, згідно яких особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із зазначеним позовом, причини пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважними.
За приписами ч.2 ст. 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.99, ч.1 ст.100, ч.5 ст.107, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Прокурора Комунарського м. Запоріжжя до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» про визнання нечинним рішення відповідача та зобов’язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко