ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.02.07р. | Справа № 22/12-07 |
за позовом Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 386 грн. 72 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача:Білозуб В.О. -дов. № 04/46 від 19.01.07.
Бояркіна ю.А. - дов. № 04/576 від 14.06.06.
Локотков Б.О. - дов. від 11.10.06.
Від відповідача:Шляєв І.В. - дов. № 74 від 01.07.
СУТЬ СПРАВИ
Позивач просить стягнути 4 386 грн. 72 коп. плати за зберігання вантажів у липні 2005 року.
Відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності.
ВСТАНОВЛЕНО
25.02.2004 р. сторонами укладено договір № ПР.ДН-1/0-6350662/НЮ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачеві послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги та Договір № Пр/ДН-1/63-02/ДНМ/НЮ про подачу та забір вагонів ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" при станції Орловщина Придніпровської залізниці, у відповідності з яким залізниця здійснює подачу вагонів ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" на під'їзній колії, яка є продовженням колії № 13 ст. Орловщина, розташування цих вагонів по фронтам розвантаження та завантаження, а також забір цих вагонів з під'їзної колії.
Нарахування платежів за надані послуги здійснюється за тарифами, затвердженими Міністерством транспорту України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вагони №№ 65757072, 65535387, 63440507, 66763475, 66131087, 65808230, які прибули 03.07.05 о 22:10год, та вагони №№ 63289748, 66732181, 63798938, 66707860, які прибули 03.07.05 об 11:20 год. були подані під вивантаження 05.07.05 о 01. 00 год.
Робітниками станції Орловщина був складений акт загальної форми № 174 від 05.07.05, відповідно до якого вагони №№ 65757072, 65535387, 63440507, 66763475, 66131087, 65808230 з 8:00год. 04.07.05. до 01:00год. 05.07.05 та вагони №№ 63289748, 66732181, 63798938, 66707860 з 12:00год. 03.07.05 до 01:00год. 05.07.05. не були подані на під'їзну колію із-за зайнятості фронту вивантаження.
З 24:00год. 03.07.05 до 24:00год. 04.07.05 - цей час є добою безоплатного зберігання, а вагони подані під вивантаження 05.07.05, був нарахований збір за зберігання за 1 за одну добу за кожний вагон по 262,20 грн., всього за десять вагонів - 2606, 80 гривень (без НДС).
Відомість плати № 070075 и акт загальної форми № 172 від 05.07.05, свідчать про те, що вищезазначені вагони повинні були бути подані о 16:00год. 04.07.05 , але в період з 16:00год. 04.07.05 до 01:00год. 05.07.05 вагони не були подані на під'їзну колію з причини відсутності залізничного локомотива. Та нарахована плата за зберігання в сумі - 3128,16 грн., у т.ч. НДС - 521, 36 грн.
Вагони № 664360522, 65725012, 66713843, 67904557, які прибули о 22:10год. 03.07.05 були подані під вивантаження о 19:00год. 05.07.05.
У відповідності з актом загальної форми № 176 від 06.07.05 з 08:00год. 04.07.05 до 14:00год. 05.07.05 вагони знаходилися на коліях залізниці із-за зайнятості фронту вивантаження.
Нарахований збір за зберігання за 1 добу за кожний вагон по 262,20 грн., всього за чотири вагони 1048, 80 грн.
Відомості плати № 070075, 070076 та акти загальної форми № 172 від 05.07.05, 175 від 06.07.05, свідчать про те, що з 16:00год. 04.07.05 до 01:00год. 05.07.05, та з 14.00год. до 19.00год. 05.07.05, всього протягом 14год. з моменту прибуття вагони не прибиралися і не подавалися на під'їзні колії з причини відсутності залізничного локомотива.
Був нарахований збір за зберігання в сумі 1 258, 56 грн. (у т. ч. НДС - 209, 76 грн.) .
Позивач вважає, що збір за зберігання вантажу у вагонах №№ 65757072, 65535387, 63440507, 66763475, 66131087, 65808230, 64360522, 65725012, 66713843, 67904557 був нарахований безпідставно, тому як з 16:00год. 04.07.05. до 01:00 год. 05.07.05 та з 14:00год. 05.07.05. до 19:00год. 05.07.05. не було переподачі з вини залізниці, а час затримки вагонів на коліях станції з вини залізниці виключається з загального часу затримки. Доба 04.07.05 є добою безоплатного зберігання.
Згідно з пунктом 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
До справи доданий акт звірки сторін, з якого вбачається, що 4386,72 грн. збору за зберігання вантажів списана відповідачем з особового рахунку відповідача по накопичувальній картці від 08.07.05. №080703 переліком залізничних документів від 09.07.05. №0907.
Вважаючи нарахування і списанні збору безпідставними, 14.12.05. позивач пред'явив відповідачу претензію на вищезазначену суму, останнім вона була визнана з обіцянням перерахування протягом січня 2006року, чого виконано не було, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред’явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов’язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем списання спірної суми з особового рахунку позивача, в даному випадку це 09.07.05.
Звертаючись до суду з даним позовом 08.12.06. про стягнення грошових коштів за документами, складеними липні 2005 року, позивач цей строк пропустив.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Позивач не клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.
Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 134, 136 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
В позові відмовити.
Суддя Л.Д.Пуппо
Рішення підписано 15.09.09.