ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/29113.08.09

За позовом     фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до                     Дочірньої фірми «Літера-М»

про                   стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         ОСОБА_2 (довіреність від 07.08.2009р.);

від відповідача:     не з’явились;

13.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірньої Фірми «Літера-М»(надалі ДФ «Літера-М», відповідач) заборгованості за поставлений але неоплачений товар в сумі 27 701, 94 грн., пені за несвоєчасні розрахунки передбачену п. 3.1 договору в сумі 9 274, 39 грн., 3% річних у розмірі 1 210, 81 грн., суми знецінення грошових коштів за час прострочення (інфляційна складова) у розмірі 8 659, 39 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 03/12-07 від 03.12.2007р. прострочено сплату переданого товару у грудні 2007р. –лютому 2008р.. У зв’язку наявною заборгованістю відповідача перед позивачем в сумі 27 701, 94 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути зазначений борг в судовому порядку. Також до стягнення заявлено суму пені, нарахування якої передбачено договором, 3% річних та інфляційних збитків.  

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 28.07.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2007р. між ДФ «Літера-М»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 03/12-07 за умовами якого останній зобов’язувався передати, а покупець прийняти і оплатити товар –книжну продукцію на умовах відстрочки кінцевого розрахунку на визначений договором строк.

Згідно положень договору (п. 1.2) поставка товару здійснюється партіями; кількість, номенклатура товару, його ціна визначаються для кожної партії окремо та відображається в накладній що видається продавцем та являється невід’ємною частиною договору.

На виконання договору позивачем передано відповідачу продукцію згідно видаткових накладних від 27.02.2008р. № М-044 на суму 1 339, 03 грн., № М-043 на суму 295, 49 грн., № М-042 на суму 14 111, 78 грн., № М-041 на суму 356, 03 грн., від 20.02.2008р. № М-032 на суму 1 537, 19 грн., № М-031 на суму 179, 83 грн., від 12.02.2008р. № М-018 на суму 598, 08 грн., від 28.01.2008р. № М-014 на суму 4 073, 64 грн., № М-013 на суму 311, 22 грн., від 25.01.2008р. № М-182 на суму 477 грн., від 17.12.2007р. № М-168 на суму 13 590, 16 грн., № М-167 на суму 1 518, 54 грн., від 12.12.2007р. № М-163 на суму 13 634, 30 грн., № М-162 на суму 1 999, 28 грн., від 04.12.2007р. № М-152 на суму 89, 14 грн., № М-153 на суму 609, 43 грн., яка у повному обсязі відповідачем не оплачена, належним чином засвідчені копії накладних наявні у матеріалах справи.

Відповідно до положень п.4.6 Договору договір діє до 30 грудня 2008р. та вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за 15 днів до закінчення строку жодна із сторін не повідомить в письмовій формі про його припинення, що свідчить про здійснення поставок товару згідно представлених до матеріалів справи видаткових накладних в межах укладеного договору.

В силу положень договору (п. 2.2) строк на який надається розстрочка платежу вказується в накладній; при цьому покупець зобов’язаний проводити платежі по мірі продажу товару у вказані строки; кінцевий розрахунок за товар повинен бути проведений не пізніше строку обумовленого в накладній.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено частково (банківські виписки залучені до матеріалів справи), заборгованість перед позивачем складає 27 701, 94 грн., та станом на час вирішення не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень договору (п. 2.2) оплата за товар проводиться на умовах вказаних у строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем та відповідно враховуючи зазначені у видаткових накладних дати сплати, строк виконання зобов’язання щодо оплати поставленої продукції згідно накладних наданих до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким що настав.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 27 701, 94 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 3.1 Договору № 03/12-07 від 03.12.2007р. за порушення строків чергових платежів (ч. 2 п. 2.2), затримку кінцевого розрахунку (ч. 2 п. 2.2), розрахунку за товар, прийняти який продавець відмовився внаслідок погіршення його якості (ч. 2 п. 2.4), затримку повернення товару (ч. 2 п. 2.4) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на час прострочення від суми боргу (неповернутого товару) за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку суду складає 4 186, 05 грн., розрахована по кожній накладній з урахуванням встановленого шестимісячного строку, у розмірі подвійної облікової ставки у періоді прострочення, яка встановлена згідно Постанови НБУ від 29.12.2007р. № 492 - 10% в періоді нарахування пені по 29.04.2008р., Постанови НБУ № 107 від 21.04.2008р. за встановленою ставкою в розмірі 12% в періоді нарахування пені з 30.04.2008р..

Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки по заборгованості за накладними від 27.02.2008р., від 17.12.2007р.  пеню нараховано понад встановлений шестимісячний строк, а діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене з урахуванням підтвердження матеріалами справи факту прострочення сплати платежів за поставлену в межах договору продукцію, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 8 659, 39 грн. здійсненого по заборгованості за кожною накладною, та з розрахунком 3% річних у розмірі 1 210, 81 грн. виходячи із суми боргу в періодах прострочення, наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 03/12-07 від 03.12.2007р. у строки зазначені в накладних, що відповідає умовам договору, суду не представлено, у зв’язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 27 701, 94 грн. основного боргу, 4 186, 05 грн. пені, 1 210, 81 грн. –3% річних. 8 659, 39 грн. інфляційних збитків.  

Судові витрати позивача в розмірі  780, 70 грн. (468, 20 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на оплату судово-інформаційного забезпечення) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 694, 82 грн..

Заявлена до стягнення з відповідача сума понесених витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1 589 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались.

Позивачем до матеріалів справи не надано відповідного договору з адвокатом на підставі якого надавались юридичні послуги пов’язані з вирішенням даного спору в суді, не містять матеріали справи відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю особи, якою надавались такі послуги, а представництво інтересів позивача в суді здійснювала інша довірена особа.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої Фірми «Літера-М»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе 104, п/р 26005301508 в філії АКБ «Меркурій»в м. Києві, МФО 300755, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30884765) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ДРУ КБ «Приватбанк»м. Донецька, МФО 335496, ідент. номер НОМЕР_1) 27 701, 94 грн. (двадцять сім тисяч сімсот одну гривню 94 копійки) основного боргу, 4 186, 05 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят шість гривень 05 копійок) пені, 1 210, 81 грн. (одну тисячу двісті десять гривень 81 копійку) 3% річних, 8 659, 39 грн. (вісім тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 39 копійок) інфляційних збитків, 694, 82 грн. (шістсот дев’яносто чотири гривні 82 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 18.08.2009