ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "15" вересня 2009 р. по справі № 06/154-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край"
про стягнення 23 107,65 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сердюк Є. І. (дов. від 27.06.2009р.)
від відповідача: Гончарук В. В. (дов. від 02.07.2009р.)
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" звернувся із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край" про стягнення 23 107,65 грн. 1в тому числі 19484,78грн. основної заборгованості та 3622,86грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань в частині розрахунку за поставлений товар.
Заявлені позовні вимоги підтверджує договором поставки №233 від 08.08.2008 року., протоколом розбіжностей до договору поставки №233 від 08.08.2008року., специфікаціями до договору, накладними № 98432 від 30.09.2008 року., № 27392 від 30.09.2008 року., № 98430 від 30.09.2008 року., № 98431 від 30.09.2008 року., № 27391 від 30.09.2008 року., № 98433 від 30.09.2008 року., № 98721 від 07.10.2008 року., № 99036 від 14.10.2008 року., № 99268 від 21.10.2008 року., № 99313 від 22.10.2008 року., № 99382 від 24.10.2008 року., № 99647 від 29.10.2008 року., № 27804 від 29.10.2008 року..
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої зменшив розмір нарахування пені та просить стягнути останню в сумі 2470,54грн..
Дана заява підлягає до задоволення оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України.
Відповідач пояснення на позовну заяву не подав, в судовому засідання позов визнає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
встановив:
08 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" та товаристврм з обмеженою відповідальністю "Наш Край" було укладено договір поставки №233 від 08.08.2008р.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач –прийняв товар на загальну суму 19484,78грн., що підтверджується накладними № 98432 від 30.09.2008 року., № 27392 від 30.09.2008 року., № 98430 від 30.09.2008 року., № 98431 від 30.09.2008 року., № 27391 від 30.09.2008 року., № 98433 від 30.09.2008 року., № 98721 від 07.10.2008 року., № 99036 від 14.10.2008 року., № 99268 від 21.10.2008 року., № 99313 від 22.10.2008 року., № 99382 від 24.10.2008 року., № 99647 від 29.10.2008 року., № 27804 від 29.10.2008 року..
Згідно до умов договору покупець зобов’язувався оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії.
Між тим, в порушення умов договору відповідач оплату не здійснив.
Заборгованість на день розгляду справи становить 19484,78грн., що додатково підтверджується актом звірки розрахунків №0000044 від 28.02.2009р..
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору поставки товару.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статями 546, 548 Цивільного кодексу передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, визначеному законом або передбаченому договором (ст.ст.230-232 ГК України).
Пунктами 6.8 договору 233 від 08.08.2008р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 2470,54грн. пені за період з 30.09.2008р. по 29.10.2008р. підлягає до задоволення.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 231 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.
Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 546, 548 , 712 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задоволити повністю в сумі 21955грн.32коп..
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край" (43000, м.Луцьк, вул. Ковельська, 40, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" (Юр. А-са: 83017, м.Донецьк, б. Шевченка, 36, р/р 26007301711558, Промінвестбанку України, МФО 335322) 19484,78грн. основного боргу, 2470,54грн. пені, 231 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита; 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.
Суддя