АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-18214/11 Номер провадження 22-а/1690/7119/11Головуючий у 1-й інстанції Алексєєва Н.Ю. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Омельченко Л.М.

Суддів: Бондаревської С.М., Буленка О.О.

розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві Полтавської області протиправною в частині ненарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

З постановою суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає її скасувати, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та нбврегульованості на законодавчому рівні порядку проведення вказаних виплат. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з наявності у позивача ОСОБА_2 права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст. б Закону України «Про,соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, яким визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Тобто, після прийняття вищевказаного рішення Конституційним Судом України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції Закону від 18 листопада 2004 року ), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.

Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Закону, яким зупинялась дія ст. б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно, з дня ухвалення рішення, вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.

За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу належні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.

Обгрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни, через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і постанова суду є законною та обгрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись нормами Закону України “Про внесення змін до розділу XII “Прикінцеві положення” Закону України “Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами ” від 02 грудня 2010 року, ст.ст. 195,197,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області - відхилити.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду Полтавської області від 01 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: