КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Справа№ 910/11728/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участі представників:

від прокуратури: Галась О.М. - посв. № 031869 від 02.02.2015

від відповідача-1: Рижук Д.Ю. - представник

від відповідача-2: Кучерявий Д.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 року

у справі № 910/11728/16 (суддя: Пінчук В.І.)

за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області

до відповідача 1: Київської обласної ради

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-2»

про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 910/11728/16 позов залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Прокуратура Київської області подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 910/11728/16.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.11.2016.

Представник відповідача-2 08.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.11.2016, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному з 09.11.2016, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі колегії суддів: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Представники прокуратури, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 10.11.2016 з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення сесії Київської обласної ради № 510-27-УІ від 06.12.2012 р. «Про закріплення мисливських угідь на території Київської області» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-2» та про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 05.02.2013 р., що укладений між Київським обласним та м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-2».

Позов мотивовано тим, що відповідач - 1 (Київська обласна рада), всупереч вимогам статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» прийняла рішення від 06.12.2012 р. № 510-27- VI «Про питання користування мисливськими угіддями області» без погодження надання у користування ТОВ «Ю-2» мисливських угідь з усіма власниками або користувачами земельних ділянок.

Внаслідок зазначених дій, на думку прокурора, протиправне рішення Київської обласної ради призвело до незаконного укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 05.02.2013 р., що укладений між Київським обласним та м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-2».

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначає, що «У зв'язку з відсутністю єдиного державного органу, який наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства при наданні у користування мисливських угідь та на звернення до суду з цих питань, прокурор звертається до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в якості позивача.» (т.1 а.с. 12).

Звертаючись з апеляційною скаргою, Перший заступник прокурора Київської області зазначає, що судом першої інстанції не вказано норм, на підставі яких, суд дійшов висновку, що Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства в даному випадку є тим органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства при наданні у користування мисливських угідь та на звернення до суду з цих питань.

Відповідно до положень п.п. 5, 10 ч. 1 ст. 46 Лісового кодексу України лісовпорядкування передбачає: обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; упорядкування мисливських угідь.

Згідно з нормами ст. 47 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Відповідно до п. 1 положення «Про державну лісову охорону» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976 (надалі - Положення) державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Нормами п. 4 Положення передбачено, що основними завданнями держлісоохорони є:

здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства;

забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу;

запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин;

організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості такого твердження позивача, оскільки, відповідно до приписів Лісового кодексу України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976, Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (п. 1 Положення) в даному випадку є тим органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства при наданні у користування мисливських угідь та на звернення до суду з цих питань.

Крім того, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, позивач вказує, що неправомірні дії Київської облради порушують державні інтереси, оскільки внаслідок таких дій не лише абсолютно проігноровано встановлену законом процедуру надання мисливських угідь у користування, а й обмежено право користування, володіння та розпорядження власників та користувачів земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ «Ю-2». При цьому, позивач посилається на відсутність згоди фізичних осіб на передачу їх приватних земельних ділянок (паїв) у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю-2» під мисливські угіддя спірним рішенням Київської облради (т. 1 а.с. 9).

З наведеного вбачається, що обґрунтовуючи позов, Керівник Броварської місцевої прокуратури посилається на порушення прав та інтересів фізичних осіб - власників та користувачів земельних ділянок, які увійшли у межі наданих ТОВ «Ю-2» земель.

Положеннями п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» роз'яснено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК. (п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 14.07.2016 р. «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України»)

Враховуючи, що прокурором не доведено відсутності органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, а також, враховуючи, що позов фактично подано в інтересах фізичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесення судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Прокуратури Київської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 по справі № 910/11728/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/11728/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк