Головуючий у 1 інстанції - Назаренко Г.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №235/4398/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2016 року у адміністративній справі № 235/4398/16-а за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.06.2016 року про відмову в перерахунку пенсії позивачу та зобов’язати відповідача здійснити з 21.06.2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-220 від 10.03.2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії ( а.с. 2-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 31.12.1997 року в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати.

9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 про чергове підвищення посадових окладів працівникам органів прокуратури.

13 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі вищезазначеної постанови, надавши довідку № 18-57-220 від 10 березня 2016 року.

Рішенням відповідача від 23.06.2016 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Відмову в перерахунку пенсії вважає не законною.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України «Про прокуратуру».

На час виникнення спірних правовідносин, а саме звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України «Про прокуратуру». Разом з тим, зазначені обмеження не стосуються пенсіонерів, які до 02 березня 2015 року вже отримували пенсії і мали гарантоване право на їх перерахунки.

14.11.2016 року позивачем до суду надані доповнення до апеляційної скарги, в яких апелянт просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.06.2016 року та зобов’язати відповідача здійснити з 09.12.2015 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-220 від 10.03.2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач в доповненнях до апеляційної скарги заявляє вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції і не були предметом розгляду.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За приписами ст. 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, як пенсіонер за вислугою років, перебуває на обліку у відповідача з 22 вересня 2014 року.

Позивачу призначена пенсія у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

21 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у зв’язку зі зміною надбавки, надавши, зокрема, довідку прокуратури Донецької області від 10.03.2016 року № 18-57-220 про заробітну плату з 1 грудня 2015 року.

Рішенням відповідача від 23 червня 2016 року в проведенні перерахунку пенсії позивачу відмовлено згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються ( а.с. 18).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (в редакції, чинній до звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Як вже зазначалось раніше, позивачу призначено пенсію за вислугою років в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

На момент звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII та втратив чинність Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16 , абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів ( їх дія поширюється нам осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 в частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015 року.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 17 статті 50-1 Закону № 1789, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв’язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697, а саме, з 15 липня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини 17 ст. 50-1 Закону України № 1789, зазначена норма втратила чинність.

Закон № 1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.

Крім іншого, право на пенсію позивач вже реалізував та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не врегульовано на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити з вищенаведених підстав.

Щодо посилання апелянта на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду та рішення Вищого адміністративного суду України, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 244-2 КАС України тільки висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги рішення Донецького апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України наведені позивачем у апеляційній скарзі.

Щодо посилань позивача на правові позиції Верховного Суду України, колегія суддів зазначає, що правовідносини у рішеннях Верховного Суду України, вказаних апелянтом в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, не є тотожними правовідносинам у справі № 235/4398/16-а.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2016 року у адміністративній справі № 235/4398/16-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

ОСОБА_3