Справа № 2а-106
2009р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2009 року Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бойко С.Л.
при секретарі Волковій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Красний Луч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради, третя особа на стороні відповідача Міністерство праці та соціальної політики України, про визнання неправомірними дій та стягнення сум разової грошової допомоги до 9 Травня учасникам бойових дій,
В С Т А Н О В И В:
15.01.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилився на то, що він має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни. Згідно ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-ХП від 22.10.1993р., доповненої згідно Закону України № 367-XIV від 25.12.1998р. визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Але, всупереч вищевказаним вимогам Закону, йому у 2004-2008 роках, як учаснику бойових дій, вказана щорічна грошова допомога сплачена не в повному обсязі.
Грошова щорічна допомога за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р. позивачу сплачувалась: у 2004р. - 120грн., у 2005р. – 250грн., у 2006р. – 250грн., у 2007р. – 280грн., у 2008р. – 310грн.
Відповідно до ст.19 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788/ХП від 05.11.1991р. мінімальні пенсії за віком не можуть бути нижчими за розмір мінімального споживчого бюджету.
Відповідно до ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 09.07.2003р. мінімальні пенсії за віком не можуть бути нижчими за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Закону України Про затверджений прожитковий мінімум на 2004 рік № 1704-IV від 11.05.2004р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2004 році становив 284,69грн.
Згідно Закону України Про затверджений прожитковий мінімум на 2005 рік № 2089-IV від 19.10.2004р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2005 році становив 332грн.
Згідно ст.65 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік № 3235-IV від 20.12.2005р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2006 році становив 359грн.
Згідно ст.62 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік № 749-V від 15.03.2007р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2007 році становив 406грн.
Згідно ст.58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік № 107-VI від 28.12.2007р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2008 році становив 481грн.
Таким чином, виплати щорічно по роках повинні були складати:
у 2004р.: 284,69грн. х 5 = 1423,45грн.; у 2005р.: 332грн. х 5 = 1660грн.; у 2006р.: 359грн. х 5 = 1795грн.; у 2007р.: 406грн. х 5 = 2030грн.; у 2008р.: 481грн. х 5 = 2405грн.
Недоплата за ці роки склала: (1423,45грн. – 120грн.) + (1660грн. – 250грн.) +(1795грн. – 250грн.) + (2030грн. – 280грн.) + (2405грн. – 310грн.) = 8103,45грн.
Рішеннями Конституційного Суду України, Законами України, прийнятими в 2001-2008р.р. було визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції України, статті Закону України Про Державний бюджет України” на відповідні роки, якою встановлювався розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом. Положення Закону України Про Державний бюджет України” на відповідні роки, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідних рішень.
На підставі вищевикладеного, позивач змушений звернутися з дійсним позовом до суду і просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради протиправними по сплаті йому, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р.,2008р. і зобов'язати відповідача провести перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р. йому, як учаснику бойових дій, виходячи з вимог Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а саме з 5-ти мінімальних пенсій за віком щорічно, розмір яких не може бути нижчим за встановлений законом прожитковий мінімум. Просить стягнути з УПтСЗН Краснолуцької міської Ради на його користь утворену заборгованість по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004р., за 2005р., за 2006р., 2007р. 2008р. у сумі 8103,45грн.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить стягнути з відповідача на його користь утворену заборгованість по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008 роки у сумі 8103,45грн.
У судовому засіданні представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради – ОСОБА_2. надав письмові заперечення проти заявлених вимог, а також суду пояснив, що вимоги позивача безпідставні і не ґрунтуються на законі, а саме:
Згідно з п.2 абз.4 постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту № 3552-ХП від 22.10.1993р. Кабінет Міністрів України встановлює механізм фінансового і економічного забезпечення виконання цього Закону.
Відповідно з Постановою КМУ № 425 від 31.03.2003 року Про забезпечення виплати у 2003 році щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту у 2003 році Управління праці та соціального захисту населення здійснювало забезпечення виплати щорічної разової грошової допомога інвалідам війни згідно Закону України Про державний бюджет України на 2003 рік.
Постановою КМУ № 177 від 18.02.2004р. Про забезпечення щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захист встановлено, що Міністерство праці та Державне казначейство забезпечують щорічно до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту, у розмірах, встановлених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на 2004р., 2007р., 2008р. сума разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена у сумі: у 2004р. - 120грн., у 2005р. – 250грн., у 2006р. – 250грн., у 2007р. - 280грн., у 2008р. – 310грн. Ці суми були отримані позивачем у повному обсязі.
Згідно ст.12 ч.5 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту від 22.10.1993р. № 3551 щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно за вказаним Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено.
Згідно зі ст.17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Ст.95 Конституції України, виключно Законом України Про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, норми котрих вводяться цими Законами, діють протягом бюджетного року і є пріоритетними відносно інших Законів.
Згідно п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, та відповідно до ст.23 цього ж кодексу, будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.
Відповідними статтями законів про Державний бюджет України на 2003-2008 роки розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни встановлювався, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення ст.29 п.13 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо розміру щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у 2007 році визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зімни до ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якими передбачено, що разова грошова допомога учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав і інтересів осіб встановлено термін - один рік.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що на теперішній час немає правових підстав для виплати позивачу, як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до Дня перемоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком і просить в задоволені позову позивачу відмовити.
Представник третьої особи - Міністерства праці та соціальної політики України, у судове засідання не з’явився, належним чином про час та місце слухання справи був повідомлений. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши та перевіривши письмові докази справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Предметом спору в цій справі є визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради і на час пред’явлення позову дана справа підсудна Краснолуцькому міському суду у відповідності до ст.19 КАС України.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
Правовідносини по данному позову регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законами України Про Державний бюджет України на 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р., Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст.3 Конституції України Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”.
У судовому засіданні встановлено, що позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.08.1996р., виданого Краснолуцьким міським військовим комісаріатом Луганської області, є учасником бойових дій, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня /яка повинна виплачуватися до 5 травня/ в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Згідно п.4 ст.7 Бюджетного Кодексу України бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів, відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
Відповідно до п.36 вищевказаної статті, розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.
Бюджетним Кодексом України встановлено, що повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету, надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення.
Згідно ч.2 ст.21 Бюджетного Кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системи центральних органів виконавчої влади із-за забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, обов’язок по виплаті грошової допомоги покладається на Міністерство праці та соціальної політики України, яке перераховує виділенні кошти місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Згідно Законів України Про Державний бюджет України” за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р. виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється учасникам бойових дій у 2004р. в розмірі - 120грн., у 2005р. – 250гр.н, у 2006р. – 250грн., у 2007р. – 280грн., у 2008р. – 310грн.
Позивачу вищевказані суми були виплачені УПтСЗН у м.Красний Луч у повному обсязі, про що позивач не заперечує.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом.
Відповідно до ст.19 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788/ХП від 05.11.1991р. мінімальні пенсії за віком не можуть бути нижчими за розмір мінімального споживчого бюджету.
Ст.46 Конституції України не містить будь-яких обмежень щодо застосування прожиткового мінімуму до пенсій інвалідів війни чи іншої соціальної категорії громадян України.
Згідно Закону України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік № 1704-IV від 11.05.2004р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2004 році становив 284,69грн.
Згідно Закону України Про затверджений прожитковий мінімум на 2005 рік № 2089-IV від 19.10.2004р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2005 році становив 332грн.
Згідно ст.65 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік № 3235-IV від 20.12.2005р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2006 році становив 359грн.
Згідно ст.62 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік № 749-V від 15.03.2007р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2007 році становив 406грн.
Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу становив 481грн.
Суд не може погодитися з доводами, на які посилюється представник відповідача, а саме на те, що у позивача на теперішній час немає правових підстав для виплати разової грошової допомоги до Дня перемоги, як учаснику бойових дій, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р., по скільки, згідно п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та відповідно до ст.23 цього ж кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.
Представник відповідача не надав суду доводів про те, що викладені позивачем у його позовній заяві від 15.01.2009р. обставини в частині проведення йому перерахунку сум разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, розмір яких не може бути нижчим за встановлений законом прожитковий мінімум, не відповідають дійсності.
Рішеннями Конституційного Суду України за період 2002-2008 роки признавались неконституційними статті Законів України Про Державний бюджет України за відповідні роки в частині встановлення розмірів щорічної грошової допомоги до Дня перемоги, оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному Кодексі України. Закон України Про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 констатував, що неодноразово розглядав за зверненням суб’єктів права на констітуційне подання справи і приймав рішення, якими визнав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002р. № 5-пр/2002, від 17.03.2004р. № 7-пр/2004, від 01.12.2004р. № 20-пр/2004, від 11.10.2005р. № 8-пр/2005). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано з 1995р., набула системного характеру.
У ч.2 ст.8 Конституції України встановлено вимогу щодо Законів України – усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Положення Закону України Про Державний бюджет України” на відповідні роки, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідних рішень.
Суд також не бере до уваги заперечення проти позову представника відповідача, який посилився на п.2 ст.95 Конституції України, де йдеться про те, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави, розмір і цільові спрямовування цих видатків, та посилання на п.20 ст.2 Бюджетного Кодексу України, бо ці посилання не узгоджуються з ч.2,3 ст.22 Конституції України.
Посилання Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради на ст.95 Конституції України; ст.4 п.2; ст.7 п.8; ст.23 Бюджетного Кодексу України та вимоги Закону України Про Державний бюджет України на 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р. є незаконним, тому що відповідно до ст.22 п.3 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту звуження прав позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Згідно до ч.2, 3 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Крім того, Верховний Суд України у листі від 14.07.2006р. № 1-5/400 на виконання рішення Європейського суду по справі „Качко проти України”, який був адресований апеляційним судам України наступним чином виклав свою позицію: Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Таким чином, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні та положення ч.1 ст.58 Конституції України про незворотність дій з часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, судам слід мати на увазі наступне:
- реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилення органами державної влади на відсутність коштів, як причину не виконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматися до уваги;
- у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Викладенні у листі правові позиції запропоновано виконувати судами України з метою запобігання порушень Конвенції у майбутньому.
Позивач у своїй позовній заяві надав розрахунок недоплати йому щорічної разової допомоги до Дня перемоги, а саме: у 2004р.: 284,69грн. х 5 = 1423,45грн. – 120грн. = 1303,45грн.; у 2005р. 332грн. х 5 – 250грн. = 1410грн.; у 2006р.: 359грн. х 5 – 250грн. = 1545грн.; у 2007р.: 406грн. х 5 = 2050грн. – 280грн.= 1750грн.; у 2008р.: 481грн. х 5 = 2405грн. – 310грн. = 2095грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку, сума недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка повинна виплачуватись в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, яка діяла на момент виникнення права, за 2004р., 2005р., 2006р., 2007р., 2008р. складає 8103,45грн.
Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини “Кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права”.
З огляду на викладене, суд приходить до думки, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на міжнародному та чинному законодавстві України, відповідають положенням ч.2, 3 ст.22 Конституції України та підлягають задоволені.
Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України – пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, представником відповідача ставиться питання щодо відмови в задоволенні позову позивача з причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.
По скільки позивач звернувся до суду 15.01.2009р., то з урахуванням строку позовної давнини необхідно його позов задовольнити частково шляхом стягнення сума недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007р. та за 2008р. у сумі 3845грн. (2007р.: 406грн. х 5 = 2030грн. – 280грн.= 1750грн.; у 2008р.: 481грн. х 5 = 2405грн. – 310грн. = 2095грн.)
Суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за доцільне зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради згідно ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, доповненої згідно Закону України № 367-ХІУ від 25.12.1998р. п.4 виплатити на користь позивача грошову допомогу за 2007р., 2008 р.
Керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. ст.3, 19, 22 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України, ст.ст.12, 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, ст.ст.7, 48 Бюджетного Кодексу України, ст.ст.3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 160, 161, 162, 164, КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради, третя особа на стороні відповідача Міністерство праці та соціальної політики України, про визнання неправомірними дій та стягнення сум разової грошової допомоги до 9 Травня учасникам бойових дій, задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до дня Перемоги за 2007р. у розмірі 1750грн. та за 2008р. у розмірі 2095грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради Луганської області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до дня Перемоги за 2007-2008р.р. у сумі 3845грн.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому окружному адміністративному апеляційному суді через Краснолуцький суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Головуючий: