ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.08.09 р. Справа № 33/143пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ
до:
1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ;
2Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ
про:
- визнання неправомірними дії відповідачів щодо пошкодження електромережі по якій здійснювалось постачання електроенергії до орендованого нежитлового приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2;
- усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом відновлення електромережі, по якій здійснювалось постачання електроенергії в нежитлове приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2;
за зустрічною позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ
про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_4 – за дов. від 15.05.2009р.
від відповідача 1 (за первісним позовом): ОСОБА_2 – приватний підприємець
від відповідача 2 (за первісним позовом): ОСОБА_3 – приватний підприємець,
ОСОБА_5 – за дов. від 09.02.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Світлодарськ звернулась до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ з позовом про - визнання неправомірними дії відповідачів щодо пошкодження електромережі по якій здійснювалось постачання електроенергії до орендованого нежитлового приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2; - усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом відновлення електромережі, по якій здійснювалось постачання електроенергії в нежитлове приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається позбавлення можливості споживати електричну енергію; неможливість користування орендованим приміщенням за цільовим призначенням; неправомірність односторонньої відмови від договору.
Як зазначає позивач, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Світлодарськ та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м. Світлодарськ був укладений договір оренди №10 від 01.11.2007р., згідно якого позивачу було передано в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2.
Пунктом 3.1 договору орендна плата становить 600грн. в місяць. Орендарем за період з січня 2009р. по травень 2009р. перераховано 19320грн., переплата становить 9120грн.
На думку позивача, орендодавець прийняв від орендаря плату за користування орендованим приміщенням строком до 15.09.2010р.
Позивач також зазначає, що під час дії договору оренди йому стало відомо про те, що співвласником орендованого приміщення є ОСОБА_3. Жоден із співвласників не заперечував проти правомірності факту укладення договору оренди №10 від 01.11.2007р. та передачі об’єкту оренди в платне користування.
25.04.2009р. обидва відповідача вручили повідомлення позивачеві про сплив строку дії договору оренди. Також в повідомленні вказувалось про необхідність в строк до 30.04.2009р. звільнити приміщення.
27.04.2009р. відповідачами розпочаті роботи з прокладення нового кабелю. Електромережа за допомогою якої здійснювалось енергопостачання до орендованого приміщення було пошкоджене. 29.04.2009р. в 14год.30хв. припинилась подача струму до орендованого приміщення.
Враховуючи викладене раніше, позивач посилається на позбавлення його споживати електричну енергію на загальних підставах, внаслідок чого суттєво ускладнилось користування орендованим приміщенням за цільовим призначенням.
Посилаючись на статті 509, 525 та 526 Цивільного кодексу України щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, та виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відзиві, наданому до суду 20.07.2009р., відповідачі не визнали позовні вимоги, посилаючись на недосягнення сторонами згоди щодо всіх суттєвих умов договору.
Ухвалою від 06.08.2009р. судом було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2.
В обґрунтування зустрічних вимог позивачі посилаються на неукладеність договору оренди через відсутність майже всіх істотних умов – нечітко визначений об’єкт оренди (не вказаний його склад і вартість майна з урахуванням її індексації, інші індивідуальні ознаки орендованого майна); в договорі не визначений строк на який укладається договір оренди; порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна.
Також позивачі вказують, що за змістом статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник або уповноважена ним особа, якій належать майнові права.
За статтею 358 Цивільного кодексу України право часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Договір оренди №10 від 01.11.2007р. був укладений Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 без згоди Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та будь-яких повноважень від неї.
Враховуючи викладене, позивачі за зустрічним позовом вважають, що договір оренди №10 від 01.11.2007р. є неукладеним, а відповідач займає приміщення без достатніх правових підстав.
У відзиві на зустрічну позовну заяву від 17.08.2009р. представник відповідача за зустрічним позовом не погодився з вимогами та наполягав на їх необґрунтованості.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:
Фізичною особою ОСОБА_2 (далі – орендодавець), який діє на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (далі – орендар) був підписаний договір оренди №10 від 01.11.2007р.
Згідно пункту 1.1 договору оренди №10 від 01.11.2007р. орендодавець передав орендарю в строкове платне користування приміщення площею 63м2, розташоване за адресою – 84792, АДРЕСА_2, для організації галузі послуг населення.
Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору, передача приміщення в оренду не сприяє переданню орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається орендодавець, а орендар володіє та користується цим приміщення протягом строку оренди.
Згідно статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
При цьому, за статтею 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія НОМЕР_4 дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 20.11.2002р. Тобто на момент підписання договору оренди №10 від 01.11.2007р., вказана особа мала статус приватного підприємця.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний об’єкт використовується власником з метою отримання прибутку, тому суд дійшов висновку про виникнення між сторонами господарських відносин.
Згідно з матеріалами справи та поясненнями представників сторін, акт прийому-передачі орендованого майна не складався між сторонами. Разом з тим з фактичних обставин справи вбачається, і це не оспорюється сторонами, що орендарем використовувалось передане в оренду нежитлове приміщення, а також сплачувалась орендна плата орендодавцю.
Згідно розділу 3 договору оренди №10 від 01.11.2007р. сторони визначили, що розмір орендної плати становить 600грн. в місяць, яка вноситься орендарем щомісяця не пізніше 1-го числа кожного місяця. Розмір орендної плати може бути переглянутий за вимогою орендодавця.
В пункті 3.4 договору оренди №10 від 01.11.2007р. вказано, що окрім орендної плати орендар сплачує самостійно фактичні витрати на комунальні послуги.
Відповідно до пункту 7.1 договору №10 від 01.11.2007р. сторони не визначили строк до якого діє договір оренди.
Позивачі за зустрічним позовом посилаються на неукладеність договору оренди через відсутність майже всіх істотних умов – нечітко визначений об’єкт оренди (не вказаний його склад і вартість майна з урахуванням її індексації, інші індивідуальні ознаки орендованого майна); в договорі не визначений строк на який укладається договір оренди; порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
В договорі оренди №10 від 01.11.2007р. сторонами не передбачено обмежень щодо застування норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) до правових відносин між сторонами з приводу оренди нежитлового приміщення.
Згідно положень статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) істотними умовами договору оренди є - об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Відповідно до статті 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Як вбачається зі змісту договору оренди нежитлового приміщення №64 від 10.10.2005р. сторони дійсно не визначили в ньому умови щодо об'єкту оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); порядку використання амортизаційних відрахувань; строку договору оренди.
Разом з тим, як вбачається зі змісту матеріалів справи сторони фактично виконували умови договору, без будь-яких зауважень або заперечень.
Слід також визначити, що відносини з оренди комунального майна регулюються не лише умовами договору але й нормами Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями).
За статтею 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.
Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.
Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином, законодавчо визначений порядок використання амортизаційних відрахувань.
Слід також зазначити, що за приписами статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Таким чином, не визначення в договорі оренди строку його дії не визначає автоматично його неукладеність.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України. Виходячи із наведеного позивачем обґрунтування заявлених позовних вимог, суб’єктивні права та інтереси, на захист яких він звернувся до суду, ґрунтуються на договорі оренди №10 від 01.11.2007р.
Відповідно до положень статті 763 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.
Як вказано в позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 25.04.2009р. нею було отримано повідомлення від орендодавця про закінчення строку дії договору оренди. З урахуванням викладеного, 25.07.2009р. закінчився термін дії договору оренди №10 від 01.11.2007р.
Таким чином, на момент вирішення спору у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом відновлення електромережі, по якій здійснювалось постачання електроенергії в нежитлове приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2 оскільки договір оренди №10 від 01.11.2007р. вже припинив свою дію
Суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідачів щодо пошкодження електромережі по якій здійснювалось постачання електроенергії до орендованого нежитлового приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2 з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження із захисту прав виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Способи судового захисту, що можуть бути застосовані та яким мають відповідати позовні вимоги, зокрема встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України. Вказані норми права також передбачають можливість застосування і інших способів захисту, передбачених законом.
Між тим, ані згадані положення Цивільного та Господарського кодексів України, ані положенні інших законів не встановлюють можливості визнання неправомірними дій суб’єктів господарювання.
Слід також зазначити, що за положеннями Господарського процесуального кодексу України до компетенції господарського суду не належать справи про встановлення фактів, а саме такою за своїм змістом є вимога про визнання неправомірними дії відповідачів щодо пошкодження електромережі по якій здійснювалось постачання електроенергії до орендованого нежитлового приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2.
Відповідно до змісту договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23.05.2002р., ОСОБА_8 та ОСОБА_2 придбали лазню, що знаходиться в м. Дебальцеве, АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 2780м2. На вказаній ділянці знаходиться лазня Б-1, з цегли, площею 769,7м2 та надвірні побудови: замощення І. Вказаний договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Дебальцевської державної нотаріальної контори 23.05.2002р. та зареєстрований в реєстрі за №1601.
Згідно договору дарування частки нерухомого майна від 19.10.2007р., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували ОСОБА_3 Ѕ частку торгового центру, що знаходиться за адресою – АДРЕСА_2 на земельній ділянці 2780м2. На вказаній ділянці знаходиться торговий центр Б-1, цегляний, загальною площею 768м2 та надвірні побудови: замощення №1. Цей договір дарування був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дебальцевської державної нотаріальної контори 19.10.2007р. та зареєстрований в реєстрі за №3079.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 16500910 від 01.11.2007р.) ОСОБА_3 є власником Ѕ торгового центру, розташованого за адресою АДРЕСА_2.
Таким чином, позивачі за зустрічним позовом є власниками торгового центру, розташованого за адресою АДРЕСА_2, в якому розташоване спірне нежитлове приміщення загальною площею 63м2
Як встановлено судом та не спростовано сторонами, 25.04.2009р. Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 було отримано повідомлення від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ про закінчення строку дії договору оренди. З урахуванням викладеного, 25.07.2009р. закінчився термін дії договору оренди №10 від 01.11.2007р.
Зустрічний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2, був поданий до суду 04.08.2009р.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України та статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правовим наслідком припинення договору оренди у разі закінчення строку його дії та відмови сторони від його продовження є зобов’язання орендаря повернути орендодавцеві об’єкт оренди.
Таким чином, на момент вирішення спору відповідач перебуває у спірному приміщенні без відповідної правової підстави.
Згідно статті 387 власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями Господарського кодексу, статтями Цивільного кодексу України, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р., ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ про - визнання неправомірними дії відповідачів щодо пошкодження електромережі по якій здійснювалось постачання електроенергії до орендованого нежитлового приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2; усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом відновлення електромережі, по якій здійснювалось постачання електроенергії в нежитлове приміщення загальною площею 63м2, розташованого за адресою – 84792, АДРЕСА_2 - відмовити.
Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Світлодарськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2 – задовольнити.
Зобов’язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ (84792, АДРЕСА_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення площею 63м2, що знаходиться в будівлі торгівельного центру за адресою 84792, АДРЕСА_2.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ (84792, АДРЕСА_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Світлодарськ (84792, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму державного мита в розмірі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Світлодарськ (84792, АДРЕСА_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_4, Ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму державного мита в розмірі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.
Видати накази після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 27.08.2009р. проголошено за згодою сторін вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту: 28.08.2009р.
Суддя
Надруковано 4 примірника: 1 – позивачу; 2 – відповідачам; 1 – до справи