Путивльський районний суд Сумської області

м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55

Справа №2-329

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Гриценко П.П.

при секретарі - Черткової І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі (далі - ПФУ) про зобов’язання нарахування та стягнення недоплаченої соціальної допомоги дитині війни. -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом і свої вимоги мотиву є тим. що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком. Однак всу переч вимогам цього закону така допомога в період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. їй не виплачувалася, незважаючи на те, що рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У зв'язку з цим просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та стягнути на її користь як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з 2007 р. по 01.06.2010 р. в сумі 3358 грн. 47 коп. та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Позивачка свої позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у її відсутність (а.с.8).

Відповідач надіслав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а також свої письмові заперечення (а. с. 11, 12), в яких просив в позові відмовити виходячи з наступного:

-згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9 «Положення про Пенсійний фонд України».

-виплата підвищення до пенсії у 2009-2010 р.р. дітям війни проводиться відповідно до вимог ч. 1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка ст. 14 Закону України, « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » встановлена у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того зазначали, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлений відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, і питання щодо виплати цього підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже неможливим є і виконання відповідачем норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка у справі відноситься до категорії діти війни і як пенсіонер перебуває на обліку в ПФУ (а с. 5,6).

Як вбачається з довідки Управління (а. с 7), позивачка як дитина війни підвищення до пенсії отримала у 2008 р.: в січні - березні» по 47 грн., в квітні - червні - по 48,10 грн., в липні - вересні - по 48,20 грн., в жовтні- грудні - по 49.80 грн., у 2009 р. - у січні-грудні - по 49 грн. 80 коп., у 2010 р. - у січні-травні - по 49 грн. 80 коп., тобто у розмірах, передбачених Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постановою КМУ від 28.05.2008 р. №530. У 2006-2007 роках таке підвищення не виплачувалося.

Сталтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46 Конституції України).

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Верховна Рада України зупинила на 2006 рік пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік ", а статтею 110 (в редакції від 19.01.06 р.) установила поетапне запровадження в 2006 році виплат, встановлених ст. 6 Закону за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядк’ визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте у 2006 році пільги встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" впроваджені не були, а Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про (несення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не були визнані і діяли протягом всього 2006 року, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

На 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " з урахуванням ст. 111 цього Закону .

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення пункту 12 статті 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо такого зупинення дії , ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни».

Пунктом 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін деяких законодавчих актів України" викладено в новій редакції статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет).

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про що неконституційність.

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У та п.41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідно, що свідчить про відновлення з цього моменту права позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, визначених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .

Протягом 2009 р. ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була чинною, а тот підлягає застосуванню.

Отже з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік", «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до яких ПФУ нараховувало та виплачувало підвищення до пенсії дитині війни, а також постанова КМУ від 28.05.2008 року' №530 «Деякі питання соціального захисту окремі категорій громадян», яка виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами су перечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не могли бути застосованими.

У період, за який позивачка просить перерахувати та стягнути підвищення, розмір мінімальної пенсі: віком був встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідне абз.1 ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року 1058-ІV. а тому цей розмір і слід застосовувати як розрахункову величину.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2007-2010 р.р. встановлював наступними законами України:

-ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі: з 1 січня - 380 гривень , 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

-ст 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяк законодавчих актів України»: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з жовтня - 498 гривень.

-ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік’": з 1 січня - 470 гривень, з 1 квіт - 481 - 00 грн., з 1 липня - 482 - 00 грн., з 1 жовтня - 498 - 00 грн., з 1 листопада - 573 гривні.

-ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плат від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI: з 1 січня 2010 р. - 695 гривень.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", інше нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, не можуть бути прийняти до уваги положення ч.З ст,28 «П загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віка встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмір пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімально розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановлено 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".

Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на законодавством.

Вищенаведене є підставою для висновку про те, що з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 підвищення до пенсії дитині війни позивачу повинно було нараховуватись та виплачуватись ПФУ в розміру визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції від 09.07.2007 р. 22.05.2008 р. відповідно).

Що стосується позовних вимог про нарахування та стягнення недоплачених коштів то вони підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтересах фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що одна із сторін є суб’єктом владних повноважень, а позивачкою ставиться вимоги майнового характеру, то виходячи з наведеного і ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин і носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а тому вимоги позивачки відносно нарахування конкретної суми та її стягнення з відповідача не може бути задоволено.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 р. по 31 травня 2010 р., з урахуванням виплачених коштів за ці місяці.

Вимоги позивачки про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за червень 2010 р. не піддягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про виплачене їй підвищення до пенсії за вказаний місяць і такі докази не були надані в судове засідання.

Відповідно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню на користь позивачки : 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - з ПФУ, а 8 грн. 50 коп. судового збору слід компенсувати за рахунок держави, так як у7 відповідності з до п.34 ч.І ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. N 7-93 із змінами, Пенсійний фонд України звільняється від сплати державного мита.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4,10, 15, 57, 60 ЦПК України, ст.ст. 1, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ВИРІШИВ:

Зобов'язати управління Пенсійного фонду У країни в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести виплати недоплачених сум за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 р. по 31 травня 2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, діє апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений для її подачі, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_2