Путивльський районний суд Сумської області

м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55

Справа №2-313/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Гриценко П.П.

при секретарі - Чертковій І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі (далі - ПФУ) про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу дітям війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком. Однак всупереч вимогам цього закону така допомога з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року їй не виплачувалося, а виплачувалася лише в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, незважаючи на те, що рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007, визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 3 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" №489 V від 19.12.2006 року.

У зв'язку з цим просила зобов'язати здійснити перерахунок та стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.08.2008 року по 30.04.2010 року у сумі 2308,00 грн..

Позивачка свої позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у її відсутність (а.с.9).

Відповідач надіслав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а також свої письмові заперечення (а. с. 12-13), в яких просив в позові відмовити виходячи з наступного:

- згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонд> України, кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9 Положення Про Пенсійний фонд України.

- виплата підвищення до пенсії у 2009-2010 р.р. дітям війни проводиться відповідно до вимог ч.І ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка ст. 14 Закону України. " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлена у розмірі у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того зазначали, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлений відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, і питання щодо виплати цього підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже неможливим є і виконання відповідачем норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка у справі відноситься до категорії діти війни і як пенсіонер перебуває на обліку в ПФУ (а.с. 7, 8).

Як вбачається з довідки Управління (а.с.8), позивачці, як дитині війні, підвищення до пенсії виплачувалося у розмірах: у 2008 р. - у серпні-вересні - по 48, 20 грн., у жовтні-грудні - по 49 грн.80 коп., у січні-грудні 2009 р. - по 49 грн. 80 коп., у січні - квітні 2010 р,- по 49 грн.80 коп.

Разом з тим. в силу до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується за 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в зозмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення спору, крім того, це право гарантується конституцією України (ст. 46 Конституції України).

В період заявлених позовних вимог ця правова норма була чинною, а тому підлягала застосуванню.

Всупереч цьому, з 01 серпня 2008 року до 01 травня 2010 року ПФУ нараховувало та виплачувало позивачці підвищення до пенсії у розмірах, встановленими постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", а тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними іктами, не могли бути застосованими розміри такого підвищення, передбаченими зазначеною постановою, як такі, що суперечать ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"

У період, за який позивачка просить нарахувати та виплатити підвищення, розмір мінімальної пенсії за віком був встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" 9 липня 2003 року N 1058-ІУ, а тому цей розмір і слід застосовувати як розрахункову величину.

Згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"» з 1 липня 2008 р. прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність був встановлений у розмірі 482 гривні, з 1 жовтня 2008 р. - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які тратили працездатність, складав: з І січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 - 00 грн., з 1 липня - 482 - 00 грн., з 1 жовтня - 98 - 00 грн., з 1 листопада - 573 гривні.

Відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року N 1646-УГ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року був визначений у розмірі 695 гривень.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, не можуть бути прийняте до уваги положення ч.З ст.28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вищенаведене є підставою для висновку про те, що з 01.08.2008 р. по 30.04.2010 р. підвищення до пенсії як дитині війни позивачці повинно було нараховуватись та виплачуватись ПФУ в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Що стосується позовних вимог про нарахування та стягнення недоплачених коштів то вони не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що одна із сторін є суб'єктом владних повноважень, а позивачкою ставиться вимоги майнового характеру, то виходячи з наведеного і ст.ст.6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин і носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а тому вимоги позивачки відносно нарахування конкретної суми та її стягнення з відповідача не може бути задоволено.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2010 року, з урахуванням виплачених коштів за ці місяці.

Відповідно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню на користь позивачки : 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - з ПФУ, а 8 грн. 50 коп. судового збору слід компенсувати за рахунок держави, так як у відповідності з до п.34 ч.І ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. N 7-93 із змінами, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4,10, 15, 57, 60 ЦПК України, ст.ст. 1, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 6, 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд, -

ВИРІШИВ:

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. - судового збору.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області на користь ОСОБА_1 37 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений для її подачі, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_2