Путивльський районний суд Сумської області

м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55

Справа №2-557/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Гриценко П.П.

при секретарі - Черткової І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі (далі - ПФУ) про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком. Однак всупереч вимогам цього закону така допомога з 01.01.2009 р. по теперішній час виплачується лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком, незважаючи на те, що рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007, визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 3 положення статті 71 Закону України ’’ Про державний бюджет України на 2007 рік” № 489 V від 19.12.2006 року.

У зв’язку з цим просив визнати бездіяльність УПФ України, щодо невиплати йому державного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", за період з 1 серпня 2008 року по день винесення рішення суду незаконною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому державне підвищення до пенсії у розмірі відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.08. 2008 року по день винесення рішення суду.

Позивач свої позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у його відсутність (а.с.12).

Відповідач надіслав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а також свої письмові заперечення (а. с. 15-16), в яких просив в позові відмовити виходячи з наступного:

-згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9 Положення Про Пенсійний фонд України.

-виплата підвищення до пенсії у 2009-2010 р.р. дітям війни проводиться відповідно до вимог ч.І ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка ст.14 Закону України, « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлена у розмірі у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того зазначали, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлений відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, і питання щодо виплати цього підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже неможливим є і виконання відповідачем норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач у справі відноситься до категорії діти війни і як пенсіонер перебуває на обліку в ПФУ (а.с. 6, 11).

Як вбачається з довідки Управління (а.с. 11), позивачу, як дитині війні, підвищення до пенсії виплачувалося у розмірах: у 2008 р. - у серпні-вересні - по 48, 20 грн., у жовтні-грудні - по 49 грн.80 коп., у січні-грудні 2009 р. - по 49 грн. 80 коп., у січні - серпні 2010 р.- по 49 грн.80 коп.

Разом з тим, в силу до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46 Конституції України).

В період заявлених позовних вимог ця правова норма була чинною, а тому підлягала застосуванню.

Всупереч цьому, з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2010 року ПФУ нараховувало та виплачувало позивачу підвищення до пенсії у розмірах, встановленими постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, не могли бути застосованими розміри такого підвищення, передбаченими зазначеною постановою, як такі, що суперечать ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У період, за який позивач просить нарахувати та виплатити підвищення, розмір мінімальної пенсії за віком був встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до абз.1 ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року N 1058-1V, а тому цей розмір і слід застосовувати як розрахункову величину.

Згідно ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчих актів України" з 1 липня 2008 р. прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність був встановлений у розмірі 482 гривні, з 1 жовтня 2008 р. - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складав: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 - 00 грн., з 1 липня - 482 - 00 грн., з 1 жовтня - 498 - 00 грн., з 1 листопада - 573 гривні

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” прожиткова мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, не можуть бути прийняте до уваги положення ч.З ст.28 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вищенаведене є підставою для висновку про те, що з 01.08.2008 р. по 31.08.2010 р. підвищення д пенсії дитині війни позивачу повинно було нараховуватись та виплачуватись ПФУ в розмірі, визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність управління ПФУ в Путивльське - районі незаконною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумське області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на ЗО мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 01 серпня 2008 року по 31 серг - е 2010 року, з урахуванням виплачених коштів за ці місяці, а в частині вимог про перерахунок пенсії з 01 г 10 вересня 2010 р. відмовити у зв’язку з неподанням позивачем доказів нарахування і виплати таке' підвищення до пенсії в супереч Закону № 2195-ІУ .

Відповідно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню на користь позивача : 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - з ПФУ, а 8 грн. 50 коп. судового збіг слід компенсувати за рахунок держави, так як у відповідності з до п.34 ч.І ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. N 7-93 із змінами, Пенсійний фонд України, його підприємств установи й організації звільняються від сплати державного мита.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4,10, 15, 57, 60 ЦПК України, ст.ст. 1, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 6, 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 серпня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести виплати недоплачених сум за період з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. - судового збору.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області на користь ОСОБА_1 37 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:підпис

З оригіналом згідно.

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_2