Справа № 22-2322/2007                             Головуючий по першій інстанції Пиркало Т.В.

Доповідач Берещанська І.І.

рішення

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2008 року травня місяця 20 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді  Берещанської І.І.,

Суддів Кузнєцової О.O., Петюшевої Н.М.

При секретарі  Войциховській Е.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 25 жовтня 2004 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 20462 грн. Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою Роздольненського районного суду від 29 квітня 2004 року змінено порядок та спосіб виконання рішення суду від 21 червня 2000 року шляхом звернення стягнення на майно Роздольненського сумісного бджільницького підприємства на суму 20462 грн. Органами державної виконавчої служби виконавчий лист був направлений до ліквідаційної комісії у зв'язку з початком ліквідаційної процедури у відношенні боржника. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2, який був директором підприємства, збитки спричинені тим. що не дивлячись на відсутність у підприємства достатніх коштів для погашення всіх боргів. він не вжив заходів по порушенню справи про банкрутство та погашення заборгованості по заробітній платі.

Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 25 жовтня 2004 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 20462 грн. та державне мито на користь держави у розмірі 204 грн. 62 коп.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування рішення сулу з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у цієї частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. працював директором Роздольненського сумісного бджільницького підприємства з 22.03.2001 року по 30.04.2003 року. По заяві Красноперекопської ОДПІ постановою від 16.03.2004 року Господарський суд АР Крим визнав Роздольненське сумісне    племінне бджільницьке підприємство банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців по справі про банкрутство відсутнього боржника. Ліквідатором була призначена Красноперекопська ОДПІ в особі старшого державного податкового інспектора Ухіна А.А. У Господарському суді АР Крим від 14.09.2004 року затверджено звіт ліквідатора Ухіна А.А. та ліквідаційний баланс Раздольненського бджільницького підприємства. Банкрут - Роздольненське сумісне бджільницьке підприємство ліквідовано. Вимоги усіх кредиторів не задоволених у зв'яку із недостатністю майна, вважаються погашеними.

Свої вимоги про стягнення шкоди позивач обґрунтовує положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача відповідно до зазначеної норми права. Між тим, ст. 51 Закону передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини. після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії ( призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна (уповноваженою ним особою).

Зі змісту ст. ст. 104-106 ЦК України вбачається, що юридична особа може бути ліквідована по рішенню її учасників чи органа юридичної особи, уповноваженого не це. Згідно ч.3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

У матеріалах справи відсутні які-небудь дані про те, що Роздольненське сумісне бджільницьке підприємство було ліквідовано па підставі п. 1 частини 1 ст. 110 ЦК України: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, і при цьому уклонилося від ліквідації у порядку банкрутства і погашення вимог кредиторів. Із матеріалів справи  вбачається, що у Господарському суді АР Крим у відношенні підприємства була порушена справа про банкрутство, об'являлась ліквідаційна процедура. Виходячи з наведеного, вимоги ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає солідарну відповідальність власника майна боржника, керівника боржника, голови ліквідаційної комісії по не задоволеним вимогам по грошовим зобв'язання боржника у випадку невиконання ними вимог ч. 1 ст. 51 Закону, не можуть застосовуватися.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з постановою нового рішення, якщо суд неправильно застосував норми матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1. у задоволенні позову.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303. 309, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Роздольненського районного суду від 25 жовтня 2004 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.