ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.08.09р.Справа № 33/314-09
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Руновщина, Харківська область
до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ
про стягнення 38 521 грн. 22 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Реарді" про стягнення 31 427 грн. 30 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 1715 від 01.07.2008 року, 3 695 грн. 89 коп. - пені, 474 грн. 93 коп. - 3%річних, 2 923 грн. 10 коп. - інфляційних і витрат по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 30.06.2009 року.
30.06.2009 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року розгляд справи відкладений на 15.07.2009 року.
В судове засідання 15.07.2009 року позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників, документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009 р. та 30.06.2009 р. сторонами суду не надані.
Про слухання справи позивача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві (АДРЕСА_1).
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1715 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов’язання передати товар у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість, ціна за одиницю товару, асортимент вказуються в накладній, складеній на підставі письмової заявки покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до пункту 2.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDU Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) місце, вказане покупцем.
Згідно з пунктом 2.8. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.
Згідно з пунктом 3.1. Договору покупець зобов’язаний провести оплату за отриманий товар на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. В разі поставки товару в новий магазин, який ще офіційно не відкритий, оплата за поставлений товар проводиться покупцем з відстрочкою платежу обумовленою вище, строк якої починається з моменту офіційного відкриття магазину.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 31 427 грн. 30 коп., що підтверджується видатковими та податковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 23-150, т. 2 а.с. 1-2).
Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар не виконав.
29.01.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 183/01.09 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (т.2. а.с. 3-6).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 31 427 грн. 30 коп. доведені і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення, пеня складає 3 695 грн. 89 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних – 2 923 грн. 10 коп. та 3 % річні - 474 грн. 93 коп., які підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі – 31 427 грн. 30 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 1715 від 01.07.2008 року, 3 695 грн. 89 коп. - пені, 474 грн. 93 коп. - 3%річних, 2 923 грн. 10 коп. - інфляційних.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 32702478, МФО 306458, р/р 26005301034501 в ФАБ "Південний") на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, МФО 331928, р/р 26008100029101, банк Полтавський РУ ВАТ "ЕКСПОБАНК") 31 427 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять сім) грн. 30 коп. - основної заборгованості, 3 695 (три тисячі шістсот дев’яносто п’ять) грн. 89 коп. - пені, 2 923 (дві тисячі дев’ятсот двадцять три) грн. 10 коп. –інфляційних, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 93 коп. - 3%річних, 385 (триста вісімдесят п’ять) грн. 21 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення виготовлено
у повному обсязі 15.09.2009 року