справа № 1-45/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 9 лютого 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді Сівчука А.Є.
за участю секретаря Раковець A.M.
прокурора Старчука В.М.
захисників ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця м.Луцька Волинської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 24.06.2005 року Луцьким міським судом Волинської області за ст.185 ч.І КК України до штрафу в сумі 550 грн.;
- за ст.ст. 190 ч. 2, 355 ч. 2, 187 ч. 2 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уроженця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, гр.України, освіта неповна середня, одруженого, підприємця, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
- за ст.ст. 190 ч. 2, 355 ч. 2, 187 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 7.06.2006 року, близько 5.45 год., діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою, знаходячись біля зупинки громадського транспорту по вул. Карпенка-Карого м.Луцька, шляхом обману, що виразився у неправдивому повідомленні гр.ОСОБА_5 про місце знаходження її мобільного телефону марки "'Самсунг Х-660", заволоділи вказаним мобільним телефоном, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на суму 829 грн.
Вони ж, 13.06.2006 року, близько 17.00 год., знаходячись поблизу гаражного приміщення, що по вул. Марка Вовчка м. Луцька, за попередньою змовою між собою, застосовуючи погрози про застосування насильства над близькими родичами потерпілого ОСОБА_6, пред"явили вимогу останньому про передачу їм грошей в сумі 250 грн., які потерпілий заборгував гр. ОСОБА_7
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 вину в інкримінованих злочинах визнали повністю та суду пояснили, що 7.06.2006 року.
2
близько 5.45 год., попередньо домовившись між собою, шляхом обману, забрали у гр.ОСОБА_5 її мобільний телефон марки "Самсунг Х-660", продали його, а гроші витратили на власні потреби.
13.06.2006 року, близько 17.00 год., знаходячись поблизу гаражного приміщення, приїхали до потерпілого ОСОБА_6 з метою полагодити автомобіль, при цьому знали, що він винен гроші ОСОБА_7, попередньою домовившись між собою, вимагали у нього виплати грошей в сумі 250 грн., при цьому погрожували застосуванням насильства над його близькими.
Щодо вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_8, то вини у даному злочині не визнають, оскільки його не вчиняли, тому вину у вказаному не визнають. У вчиненому щиро розкаюються, просять суд суворо їх не карати.
Крім повного визнання вини самими підсудними їх винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі матеріалами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового розгляду, зокрема:
· показами, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_6, який показав, що він був винен ОСОБА_7 гроші в сумі 850 грн. за ремонт автомобіля, оскільки ремонт був проведений з недоліками. На даний час він мав віддати йому ще 250 грн., які він мав повернути в найближчий час. До нього приїхали підсудні на автомобілі "Таврія", просили поремонтувати його, він подивився автомобіль і сказав, що це буде коштувати 250 грн., на що останні відповіли, що він винен гроші ОСОБА_7, а ОСОБА_7 винен їм гроші. Почали вимагати у нього виплати 250 грн., при цьому питали, чи є у нього дружина та діти. Коли він сказав, що є дружина та син, вони почали погрожувати, що спричинять їм шкоду, якщо він не дасть їм гроші. Погрози їх він сприйняв реально, тому приїхав на визначене місце та віддав гроші в сумі 250 грн., а потім звернувся з заявою до працівників міліції. На даний час матеріальних претензій до підсудних він не має, просить суд суворо їх не карати;
· показами, даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5, яка показала, що в травні 2006 року вона познайомилась з підсудними. 6.06.2006 року вона зустрілась з ними, вони вирішили піти на ставок в Теремно, там вони відпочивали, вживали спиртні напої до ранку 7.06.2006 року. Потім вони поїхали, коли проїзджали поблизу "Завокзального ринку" ОСОБА_4 попросив її мобільний телефон з метою позвонити, оскільки у нього розрядилась батарея. Вона вийняла свою сім-картку і дала їм телефон. Вони вийшли з машини. Повернулись вони близько 10.00 год ранку, але вже без телефону, сказали, що у них його забрали працівники міліції. При цьому вони казали, що їм потрібні документи на телефон. Однак тоді вона вже зрозуміла, що її обманули. Вона пішла додому, взяла документи на телефон та звернулась у Луцький міськвідділ, де виявилось, що її телефону ніхто не вилучав. На даний час телефон їй повернуто, претензій до підсудних не має, щодо покарання покладається на розсуд суду;
показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який показав, що в червні 2006 року він у хлопців, одного з яких знає візуально, зокрема ОСОБА_3, придбав телефон "Самсунг" червоно-чорного кольору у вигляді "жабки", за телефон заплатив гроші в сумі 400 грн. Через декілька днів до нього приїхали працівники міліції та вилучили у нього вказаний телефон;
3
· актом вручення грошей від 13.06.2006 року, в ході якого працівниками міліції гр.ОСОБА_6 було вручено грошові кошти в сумі 250 грн. /а.с.З/;
· протоколом огляду місяц події від 13.06.2006 року /а.с.5-7/;
· протоколом огляду від 17.06.2006 року та постановою про приєднання до справи в якості речових доказів, зокрема, грошових коштів в сумі 250 грн. /а.с. 43-44/;
· протоколом вилучення від 18.06.2006 року, згідно якого у гр. ОСОБА_9 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки "Самсунг Х660'" /а.с. 52/;
· протоколом огляду предметів від 23.06.2006 року, згідно якого було оглянуто мобільний телефон марки "Самсунг Х660" та постановою про приєднання до справи в якості речового доказу /а.с. 81-84/.
Досудовим слідством ОСОБА_3, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, тобто напад, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вказане обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Беручи до уваги, що підсудні в ході досудового та судового слідства вказали, що нападу на потерпілого ОСОБА_8 вони не вчиняли, дані покази підтверджуються показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також самим ОСОБА_8, який не зміг в судовому засіданні ствердити, що саме підсудні вчинили на нього напад. Крім того, ОСОБА_8 повідомив, що перед проведенням слідчої дії впізнання йому на картотеці було показано фотографії підсудних та працівниками міліції було вказано, що саме це вони вчинили на нього напад. Будь-яких інших доказів вини підсудних у вчиненні вказаного злочину під час судового слідства не здобуто і здобути їх в подальшому неможливо, тому за ст. 187 ч. 2 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід виправдати за недоведеністю вини.
Таким чином, суд вважає, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, щодо ОСОБА_3 -вчиненими повторно, скоїли злочин передбачений ст. 190 ч. 2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаними з погрозою насильства над близькими родичами потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ст. 355 ч. 2 КК України.
Обираючи покарання підсудним, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу підсудних.
До обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння. Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_3 суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудних суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обговоривши питання про вид і міру покарання підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд, враховуючи обставини справи, зокрема, позитивну характеристику підсудних, вчинення злочину вперше - щодо підсудного ОСОБА_4.
4
пом'якшуючі обставини справи, а саме - повне визнання вини підсудними, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину тому суд відносить цю сукупність обставин до виключних і вважає за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити підсудним більш м'який вид покарання, ніж це передбачено санкцією ст. 355 ч. 2 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 355 ч. 2 КК України та призначити покарання:
· за ст. 190 ч. 2 КК України - 3 (три) роки обмеження волі;
· за ст. 355 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців обмеження волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 З (три) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
За ст.187 ч. 2 КК України ОСОБА_3- виправдати за недоведеністю вини.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній -тримання під вартою.
Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 27.06.2006 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 355 ч. 2 КК України та призначити покарання:
· за ст. 190 ч. 2 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
· за ст. 355 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити до відбуття ОСОБА_4 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
За ст.187 ч. 2 КК України ОСОБА_4 - виправдати за недоведеністю вини.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній -тримання під вартою.
Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 27.06.2006 року.
Речові докази - мобільний телефон марки "Самсунг" - повернути за належністю власнику - ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 250 грн.: банкнотами номіналом по 100 грн. - 2 шт., 20 грн. - 2 шт., 10 грн. - 1 шт. - повернути за належністю.
На вирок може бути подана Апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же термін з моменту отримання копії даного вироку.