ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

"15 "травня 2008 року     м. Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону  у складі:

головуючого -  підполковника юстиції САХНА Р.І.,

при секретарях: КОВАЛЕВСЬКІЙ Н.Ю., ЯКИМЧУК Ю.П. та судовому розпоряднику ДЯКОН Т.О., за участю військового прокурора Рівненського гарнізону полковника юстиції БОРИСКІНА С.А., потерпілої ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А-1337 солдата військової служби за контрактом,

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Рівне,   українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, раніше не судимого,    призваного на військову службу за контрактом у серпні 2006 року, проживаючого за адресою:    АДРЕСА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він 20 лютого 2008 року, близько о 03 годині 40 хвилин, перебуваючи у Центрі психічного здоров'я населення в м. Рівне, будучи у стані алкогольного сп'яніння спричинив потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, яка, як фельдшер-нарколог, в ніч з 19 на 20 лютого 2008 року була на чергуванні у вищевказаному „Центрі" і прийняла ОСОБА_6 в кабінеті експертизи для освідування. ОСОБА_6 спочатку відмовлявся проходити освідування, внаслідок чого між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт на грунті особистих неприязних стосунків, в ході якого він нецензурно образив її та вдарив лівою ногою в коліно лівої ноги.

У судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю і, підтвердивши вищенаведене, пояснив, що дійсно, 20 лютого 2008 року, близько 03 годин 40 хвилин, перебуваючи у Центрі психічного здоров'я населення в м. Рівне, будучи у стані алкогольного сп'яніння мав конфлікт з фельдшером-наркологом ОСОБА_4, що проводила його освідування на стан алкогольного сп'яніння, яку він нецензурно образив та вдарив її ногою в коліно лівої ноги.

Потерпіла ОСОБА_4 повністю підтвердила обставини справи викладені в описовій частині постанови, пояснивши також, що конфлікт виник саме на грунті особистих неприязних стосунків.

До закінчення судового слідства потерпіла ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 46 КК України, і закриття кримінальної справи відносно нього, оскільки між ними відбулось примирення. Підсудний вибачився перед нею, повністю відшкодував заподіяну матеріальну і моральну шкоду і вона, ОСОБА_4, не має більше до ОСОБА_6 ніяких претензій.

Дане клопотання потерпілої підтримав підсудний ОСОБА_6.

Не заперечував проти його задоволення прокурор.

Захисник підсудного адвокат ОСОБА_5 також не заперечував проти примирення потерпілої з підсудним, але просив в такому разі суд закрити справу за відсутністю складу злочину на підставі п. 2 ч.1 ст. 6 КПК України.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, в ході досудового слідства було зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

У відповідності до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно ст.12 того ж Кодексу злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.1 ст.27 КПК України справи про злочини, передбачені ст.125 КК України підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з підсудним.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи, суд приходить до переконання, що заява потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню. Оскільки ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, інкриміноване йому протиправне діяння відноситься до злочину невеликої тяжкості, між ним та потерпілою ОСОБА_4 відбулось примирення, і він не заперечує стосовно закриття кримінальної справи відносно нього, а тому ОСОБА_6, у відповідності до ст. 46 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності, за примиренням з потерпілою, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.1 ст.6 та ч.2 ст.8 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.6 ч.1 ст.6, п.2 ч.1 ст.7 , ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 27, ст. 282 КПК України, військовий місцевий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву потерпілої ОСОБА_4. задовольнити.

ОСОБА_6, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілою, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.1 ст.6 та ч.2 ст.8 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 - підписку про невиїзд - відмінити.

Постанова суду може бути оскарженою і на неї може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом 7 діб з дня її винесення.

Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом: