Справа № 2 - 28/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
1 лютого 2007 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Юревича В.В.
при секретарі Цилюрик Т.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 за дорученням від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 до фермерського господарства " Сівелір", треті особи: Удянська сільська Рада Золочівського району, приватне підприємство " Харістрон" про повернення самовільно захоплених земельних ділянок і про стягнення матеріального збитку, заподіяного порушенням права на землю та вартості зібраного врожаю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовними заявами до фермерського господарства " Сівелір", треті особи: Удянська сільська Рада Золочівського району, приватне підприємство " Харістрон" про повернення самовільно захоплених земельних ділянок, про визнання чотирьох договорів не дійсними і про стягнення матеріального збитку, заподіяного порушенням права на землю та вартості зібраного врожаю.
Позивачі посилались на те, що вони, згідно державних актів є власниками земельних ділянок, а до цього на підставі сертифікатів були власниками земельних паїв загальною площею 38, 7 га, які розташовані єдиним масивом на території Удянської сільської Ради Золочівського району. 1 січня 2005 року вони об'єднались, уклавши між собою договір про сумісну обробку і використання земельних ділянок в процесі товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання доходу від вирощування і продажу гарбуза.
З цією метою 11 квітня 2005 року ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах і інтересах позивачів, уклав договір з ЧП " Харістон". Останній в рахунок майбутніх розрахунків передав ОСОБА_1 насіння гарбуза та мінеральне добриво на суму 20360 грн..
Позивачі не виконали умови договору з ПП " Харістон" і понесли значні витрати, оскільки ФГ " Сівелір" самовільно захопив їх земельні ділянки і провів посів ячменю. Позивачі просили стягнути на їх користь з відповідача матеріальні збитки, заподіяні порушенням права на землю, вартість зіпсованих мінеральних добрив і посадочного матеріалу - насіння гарбуза, вартість отриманого врожаю з їх земельних ділянок, судові витрати, а всього 166 856грн. 85 коп., а також в рахунок відшкодування їх витрат по оплаті послуг адвокату 5% від задоволеної частини позовних вимог.
Позивачі стверджують, що ФГ " Сівелір" самовільно захопило землі, що є власністю позивачів, оскільки останні одержали державні акти на землю і звернулись до Удянської сільської Ради про виділення їм у приватну власність землі єдиним масивом для сумісної обробки землі.
ОСОБА_1 просить визнати договори оренди від 04.12.2002 року та 02.04.2003 року між позивачами та відповідачем недійсними, так як вони не відповідають формі договору, згідно ст. 639 ЦК України та типовій формі договору, затвердженої наказом № 5 від 17.10.2000 року Державним комітетом України по земельним ресурсам.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що після визнання банкротом КСП "Іскра" на території Удянської сільської Ради було створено чотири фермерських господарства, в тому числі і ФГ " Сівелір". В Золочівській райдержадміністрації керівникам сільськогосподарських підприємств були роздані бланки договорів на
2
оренду земельного паю. По виданій формі вони і заключали договори оренди земельного паю землі з послідуючою реєстрацією в сільській Раді. В залежності від кількості громадян, з якими були укладені договори оренди та частково не отриманих власниками паїв, сільська Рада виділяла землю загальним масивом. Всім громадянам, з якими були заключні договори оренди, він платив орендну плату, в тому числі й позивачам. Ніхто з позивачів не ставив питання про розірвання договору оренди. Після виділення позивачам землі в натурі, укладення ними договорів оренди з ОСОБА_1 та їх державної реєстрації, цією землею ні він, ні позивачі не користуються.
Голова Удянської сільської Ради - Самойленко В.О. та свідокОСОБА_7, яка на той час працювала секретарем сільської Ради, вказали, що керівники сільгосппідприємств самі укладали договори з власниками земельних паїв, а вони лише їх реєстрували. В залежності від кількості громадян та частково від кількості не отриманих сертифікатів, сільська Рада виділяла землю єдиним масивом з виділенням конкретних паїв. Позивачі зверталися до сільської Ради з заявами про виділення їм земельних часток в натурі. Сільська Рада їх заяви задовольнила. Позивачі одержали державні земельні акти в 27 квітня 2005 року, але фактично і до теперішнього часу землю не обробляють.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, третю особу: голову Удянської сільської Ради, свідка - ОСОБА_7, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Твердження позивачів, що порушена форма договору, згідно ст. 639 ЦК України та типова форма договору - є безпідставними. Договір між сторонами, укладений в письмові формі, як того вимагає закон. Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 14 Закону України " Про оренду землі", діючого на момент укладення договорів в 2002 та 2003 роках, сторонами всі істотні умови договору були дотримані.
Матеріали справи свідчать, що позивачами було укладено договори оренди земельних паїв, якими вони володіють на підставі сертифікатів з ФГ " Сівелір". Згідно п.З договору, розділу " Предмет договору" вказано, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої сторони не пізніше ніж 6 місяців. Позивачі одержали державний акт на право власності на земельну ділянку лише 27 квітня 2005 року. Доказів про те, що позивачі письмово попереджували відповідача про розірвання договору не надано, а згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, укладаючи договори про спільну діяльність від 01.01.2005 року і договір про вирощування тикви позивачі не розірвали договори оренди земельного паю. Відповідач використовував земельні ділянки позивачів на підставі договору.
Тому доводи позивачів, що відповідач використовував землю шляхом самовільного захоплення землі позивачів, є безпідставним.
Крім того, згідно розділу IX " Перехідних положень" Земельного Кодексу України, громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку ( пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення. Після виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом. Тобто позивачі при отриманні державних актів на землю повинні були діяти на підставі ч. 1 ст. 651 ЦК України і розділу IX " Перехідних положень" Земельного кодексу України.
3
Після укладення договорів оренди між ОСОБА_1 та іншими позивачами 27 квітня 2005 року та їх державної реєстрації 10 серпня 2005 року, позивачі обробкою землі до теперішнього часу так і не займаються.
Керуючись ст. ст. 10,11, 57 - 60,209, 212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 638, 639, 651 ЦК України, ст. 14 Закону України " Про оренду землі", ст. 212 Земельного Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові Мирончука Анатолія Романовича, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 до фермерського господарства " Сівелір", треті особи: Удянська сільська Рада Золочівського району, приватне підприємство " Харістрон" :
·про визнання недійсними трьох договорів про оренду земельного паю від 02.04.2003 року та один договір про оренду земельного паю від 04.12.2002 року, які укладені між ФГ "Сівелір" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5;
·про визнання самовільно захоплених земельних ділянок ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 загальною площею 38,7 га ріллі на території Удянської сільської Ради;
- про стягнення з ФГ " Сівелір" 166 856 грн. 85 коп.;
відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.