№2-31/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО січня 2007 року Золочівський районний суд Харківської
області в складі:
головуючого судді Юревича В.В.
при секретареві Цилюрик Т.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Золочівський молокозавод" та ОСОБА_2 про повернення позики,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить суд стягнути з ЗАТ "Золочівський молокозавод" кошти по договору позики в сумі 35000 гр., за інфляцію 5860 гр. 75 коп. та 3% річних в сумі 1754 грн. 79 коп. Пояснив, що 6 травня 2004 року між ЗАТ "Золочівський молокозавод" в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ним, ОСОБА_1, був укладений договір позики на суму 35000 гр. Ці кошти відповідачеві були потрібні для погашення заборгованості по заробітній платі перед своїми робітниками (6000 гр.) та перед постачальниками молока (29000 гр.). Відповідач зобов'язався повернути гроші до 1 березня 2005 року, але до теперішнього часу кошти не повернув і не бажає повертати.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що ніяких коштів від позивача до каси молокозавода в 2004 р. не надходило. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, так як вирішувати питання взяття позики він мав право після рішення Ради Товариства, а такого рішення немає. В розписці відсутні підпис головного бухгалтера ОСОБА_6 та печатка підприємства. Документальних даних про погашення заборгованості ЗАТ " Золочівський молокозавод" перед постачальниками молока на підприємстві немає. Більше того, заборгованість ЗАТ "Золочівський молокозавод" перед постачальниками молока з 01.01.2005 року по теперішній час постійно складає 29 021 грн.
Співвідповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю. Пояснив, що в 2004 році він виконував обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1. В березні-квітні 2004 року підприємство приймало молоко від постачальників, але гроші не виплачували, оскільки були відсутні кошти. Попередньо домовившись з ОСОБА_1 про укладення договору позики, 06.05.2004 року він зІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6. і ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 отримали 35 тис. грн., про що він, ОСОБА_2, власноручно написав розписку. З цих коштів 6 тис.грн. пішло на виплату заробітної плати працівникам підприємства, а 29 тис. грн. - він віддав
2
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 для виплати заборгованості перед постачальниками молока. Відомість про здачу молока та отримання коштів ОСОБА_4 повертала на молокозавод. В зв'язку з ремонтом кочегарки та відсутністю коштів на підприємстві гроші ОСОБА_1 в термін до 01.03.2005 року не були повернуті.
При зміні керівництва молокозаводу він, ОСОБА_2, та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6. надавали новому головному бухгалтеру ОСОБА_5 вищевказані відомості на суму 29 тис. грн., але бухгалтер відмовилася їх прийняти.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, пояснення свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працюєІНФОРМАЦІЯ_4 ЗАТ "Золочівський молокозавод" з лютого 2006 року. На балансі підприємства була кредиторська заборгованість перед постачальниками молока Удянської сільської ради в сумі 29 021 грн., ніяких документальних даних про надходження в касу ЗАТ "Золочівстький молокозавод" коштів в сумі 35 тис. грн. від ОСОБА_1 не надходило. В період з травня по червень 2004 року особисто від ОСОБА_2 в касу молокозаводу надійшло 5 680 грн. В середині 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6. просили її провести операцію про погашення заборгованості перед постачальниками молока, надавали їй оригінали відомостей, але вона їм відмовила, оскільки в тих відомостях не були вказані паспортні дані та ідентифікаційні номери постачальників молока - одержувачів коштів. Оригіналів даних відомостей в бухгалтерії молокозаводу немає, місце їх знаходження їй невідоме.
Свідок ОСОБА_6., яка працювалаІНФОРМАЦІЯ_4 ЗАТ "Золочівський молокозавод" з лютого 2004 року, фактично дала такі ж пояснення, як і співвідповідач ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона працювала на ЗАТ "Золочівський молокозавод" по прийманню молока від населення по Удянській сільській раді. В квітні 2004 року на молокозаводі були відсутні кошти, молоко приймали в борг. В травні 2004 року їй видали 29 тис. грн., які вона виплатила постачальникам молока, тобто погасила заборгованість. Відомості про приймання молока та виплату грошей вона здавала до бухгалтерії молокозаводу.
Фактично між ОСОБА_1 та ЗАТ "Золочівський молокозавод", в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, був укладений договір позики на суму 35 тис. грн. Із розписки, яку власноручно написав виконуючий обов"язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, видно, що кошти в сумі 35 тис. грн. він позичив для погашення заборгованості молокозавода перед фізичними особами - постачальниками молока, у сумі 29 тис. грн. та погашення заборгованості по заробітній платі перед робітниками підприємства у сумі 6 тис. грн. Частину коштів в сумі 5 680 грн. ОСОБА_2 вніс до каси молокозавода від свого імені на погашення заборгованості
3
по заробітній платі працівникам молокозавода. Даний факт не заперечує і представник відповідача, але вважає, що ці кошти повинні були надходити по договору позики від імені ОСОБА_1 Про те, що позичені кошти в сумі 29 тис. грн. були витрачені на погашення заборгованості перед постачальниками молока саме від імені молокозаводу, підтверджують ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 та видно з ксерокопій платіжних відомостей, в яких вказано суму одержаних коштів та підписи постачальників молока.
Не довіряти показанням свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність і показання яких об'єктивно відповідають дійсності і добутим у суді доказам, у суду немає ніяких підстав.
Більше того, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 також підтверджує, що ОСОБА_6. здавала оригінали відомостей про одержання постачальниками коштів за здане молоко, але не прийняла дані відомості лише з тих причин, що вони не були належним чином оформлені.
Твердження представника відповідача, про те, що порушено форму договору позики (відсутність підпису головного бухгалтера та печатки підприємства) та про перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень, суд вважає формальним, оскільки в матеріалах справи є розписка, яку власноручно писав виконуючий обов"язки голови правління ОСОБА_2 від імені ЗАТ "Золочівський молокозавод", та даний договір позики був укладений в інтересах як ЗАТ "Золочівського молокозавода", так і постачальників молока. Ніяких претензій та зауважень до ОСОБА_2 по факту укладення договору позики ніхто із членів Ради товариства не висловлював та не мав.
По даним бухгалтерії за молокозаводом рахується заборгованість перед постачальниками молока Удянської сільської ради в сумі 29 тис. грн. Представник відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснили, що жодний постачальник молока Удянської сільської ради до них про виплату заборгованості не звертався, що підтверджує факт виплати даної заборгованості коштами позики.
Фактично заборгованості ЗАТ "Золочівський молокозавод" перед постачальниками молока на суму 29 021 грн. не має, а вона згідно бухгалтерських документів рахується формально.
Договір позики на теперішній час є дійсним, його не визнано недійсним і ніхто не ставив питання про його розірвання.
Згідно ст. 625 ЦК України з відповідача необхідно стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно розрахунку позивача, з яким згоден суд, це становить: сума індексу інфляції - 5 860 грн. 75 коп., 3% річних - 1754 грн. 79 коп., а разом з сумою боргу це становить 42 615 грн. 54 коп.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
4
Керуючись ст.ст. 15, 57- 61, 88, 209, 210 ЦПК України, ст.ст. 625. 1046, 1047, 1050 ЦК України , -
ВИРІШИВ:
Стягнути з ЗАТ "Золочівський молокозавод" на користь ОСОБА_1заборгованість по договору позики в сумі 35 000 грн. (тридцять п"ять тисяч грн.. 00 коп.), суму індексу інфляції 5860грн. 75 коп. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят грн.. 75 коп.), 3% річних 1754 грн. 79 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири грн.. 79 коп.), судовий збір в сумі 426 грн. (чотириста двадцять шість грн.. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. (тридцять грн.), а всього 43071 грн. 54 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.