Червоноградський міський суд Львівської області

м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 15, 80102, (03249) 3-95-93

Справа № 2а- 538 /10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Адамович Б.М.

при секретарі Терех У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ у Рівненській області про скасування постанови серії ВК № 072611 від 01.02.2010р. про адміністративне правопорушення,

Встановив:

Позивач звернувся у суд із позовною заявою до УДАІ УМВСУ у Рівненській області про скасування постанови серії ВК № 072611 від 01.02.2010р. про адміністративне правопорушення покликаючись на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. Вважає таку постанову незаконною з наступних підстав.

Зі змісту постанови вбачається, що йому ставиться у вину, що він 01.02.2010р. о 21год.32 хв. на а/д Київ-Чоп керуючи автомобілем Мерседес з н.з. 28484 ТА, перевищив встановлену знаком швидкість руху, рухався зі швидкістю 76 км/год при обмеженні швидкості 50 км/год. Дане порушення було зафіксоване пристроєм „Візир” № 0812379

Вважає, що оскільки даний пристрій не може працювати в автоматичному режимі, а повинен використовуватись виключно працівником ДПС для зупинки порушника та належного оформлення порушення правил дорожнього руху,якщо такі мають місце, тому на неї було незаконно накладено стягнення у вигляді штрафу. Також, автомобіль біля якого працівники ДПС здійснювали фотозйомку руху його автомобіля був без спеціального пофарбування та спеціальних знаків. Тому просить позов задоволити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що не порушував правил дорожнього руху. Встановити та довести,що визначали швидкість саме його автомобіля неможливо, різниця у кілька секунд може означати,що насправді зафіксували швидкість транспортного засобу,що рухався за декілька десятків метрів від його авто. Він не перевищував- швидкості та вважає постанову складену працівниками ДПС безпідставною,просить позов задоволити..

Відповідач, в судове засідання повторно не з’явився, однак належним чином був повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, судом розглянуто справу без участі відповідачів - суб’єктів владних повноважень на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ВК № 072611 від 01.02.2010р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.

Зі змісту постанови позивачу ставиться у вину, що він 01.02.2010р. о 21год.32 хв. на а/д Київ-Чоп керуючи автомобілем Мерседес з н.з. 28484 ТА, перевищив встановлену знаком швидкість руху, рухався зі швидкістю 76 км/год при обмеженні швидкості 50 км/год.

Згаданою постановою стверджується, що рух автомобіля Мерседес з н.з. 28484ТА було зафіксовано за допомогою приладу „Візир” № 0812379.

Відповідно до ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі ї фіксації засобами фото- і кінозйомки,відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністратні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суду не представлено доказів, чи сертифікований пристрій «Візир», чи може він здійснювати функції: фото-, кінозйомки чи відеозапису, чи може і чи працював він в автоматичному режимі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідно до положень ст. 251 КУпАП, відповідач вправі був використовувати тільки ті технічні засоби чи прилади, які мають відповідні функції фото-, кінозйомки чи відеозапису, і відомості, які були зафіксовані цими засобами чи приладами можуть бути використані, як доказ по справі, а тому суд вважає, що відповідачем були порушені вимоги вищезгаданої норми Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, відповідачі не надали суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування правомочності своїх дій.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 року, зміст постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284. КУпАП. У ній, зокрема, треба навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, відповідач - суб’єкт владних повноважень який прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв не в межах встановлених законом повноважень, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 284,289 КУпАП, ст.ст. 10,11,70,71,159,160,162,289 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії ВК № 072611 від 01.02.2010р про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст. 122 ч. 1 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст. 122 ч. 1 КУпАП - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя