ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

25.07.06                                                                                           Справа  № 2/247-29/33а

УХВАЛА

             Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого-судді                                                                              М.Г. Слука

Суддів                                                                                                    Л.Л. Давид

                                                                                                             Х.В. Мурська

При секретарі Мацкула Н.М.

розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова за № 3/94/06-08 від 25.05.2006 р.

на постанову господарського суду Львівської області від 28.04.2006 р.

у справі № 2/247-29/33а

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова

до відповідача: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі ВВД ФССНВУ) у м. Львові, м. Львів

про стягнення 3188,48 грн.

за участю представників:

       від апелянта:  Таряник В.О. –довіреність № 4003/06-06 від 16.06.2006 р.;

                                Сівак О.О. –довіреність № 999/06-08 від 17.07.2006 р.

       від відповідача: Дац Н.І. –довіреність б/н від 15.12.2005 р.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України та задоволено їх клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегією суддів встановлено:

Постановою господарського суду Львівської області від 28.04.2006 р. у справі № 2/247-29/33а (суддя Синчук М.) відмовлено в позові Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій ВВДФССНВУ у м. Львові незаконними та необґрунтованими та повернення  3188, 48 грн.

Постанова суду мотивується тим, що: витрати Пенсійному фонду повинні бути відшкодовані на централізованому, а не на місцевому рівні; відповідно до п.19 акту про нещасний випадок, що стався з гр. Чабаном П.С., результатом нещасного випадку була втрата працездатності за діагнозом: туберкульоз коліна, тобто, за наслідками загального захворювання, а не за результатами якоїсь травми; акт форми Н-1 був складений незаконно; відповідач правомірно виключив зі списку відшкодування пенсій по інвалідності, що додається до акту щомісячної звірки у УПФУ в Личаківському районі м. Львова пенсію гр. Чабана П.С.

Апелянт, в апеляційній скарзі, не погоджуючись з зазначеною постановою суду, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким зобов”язати відповідача включити до актів щомісячних звірок суму пенсії гр. Чабана П.С. за період з 01.04.2001 р. по 01.01.2005 р. у розмірі 3188,48 грн. та стверджує, що: висновком МСЕК та іншими документами, що підтверджують втрату працездатності підтверджено, що нещасний випадок стався  з гр. Чабаном П.С. під час виконання ним трудових обов”язків; ні акт про нещасний випадок, ні висновок МСЕК оскаржені не були, тому, ці документи набрали законної сили; немає жодних підстав на даний час перевіряти правомірність чи неправомірність призначення і виплати пенсії чи встановлювати законність чи незаконність складення акту форми Н-1

Відповідач, в запереченні на апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції всесторонньо дослідив обставини справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права; відшкодування витрат, пов”язаних з виплатою пенсій здійснюється на централізованому рівні; суд належно застосував ст.ст. 21, 28, ч.2 ст. 2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105 від 26.09.1999 р. та Положення про реєстрацію та облік нещасних випадків, пов”язаних з виробництвом, затв. ВЦСПС 08.09.1939 р.; акт по формі Н-1 був складений незаконно; просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду від 28.04.2006 р. у справі № 2/247-29/33 –без змін.

Колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких міркувань:

Управління Пенсійного фонду України подало позов про зобов”язання ВВД ФССНВУ м. Львова повернути суму виплаченої гр. Чабану П.С. пенсії за період з 01.04.2001 р. о 01.01.2005 р. у розмірі 3188, 48 грн. та визнання дій Фонду ССНВУ по сторнуванню вказаної суми незаконними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами нещасного випадку, що стався з Чабаном П.С. на підприємстві „Артемль Швейник” Львівської облпромради, складено акт № 1 від 31.05.1951 р. про нещасний випадок, пов”язаний з виробництвом по формі Н-1. В акті зазначено, що Чабан П.С. до нещасного випадку мав лише одну ногу, нещасний випадок стався в результаті падіння праски на коліно здорової ноги Чабана П.С. і в результаті нещасного випадку, потерпілий отримав туберкульоз коліна і звільнений від роботи на 80 роб. дн.

Нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, являються страховими випадками, тобто такими, що надають право на отримання страхових виплат, згідно Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. (надалі Закон № 1105), якщо вони спричинені небезпечним виробничим фактором чи середовищем, виникли внаслідок професійної діяльності застрахованого  та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних робіт та інших факторів, пов”язаних з роботою.

Суд вважає помилковим твердження апелянта про те, що на даний час немає жодних підстав перевіряти законність складення акту форми Н-1, оскільки даний акт є підставою для розгляду справи про страхові виплати, що передбачено ст. 35 Закону № 1105.

В акті № 1 від 31.05.1951 р, складеному в той же день, в який стався нещасний випадок, зроблено висновок, що нещасний випадок, що стався з Чабаном П.С. спричинив захворювання –туберкульоз коліна. Враховуючи характер захворювання, такий висновок не міг бути зроблений в день складання акту. Захворювання потерпілого відноситься до загальних, а не до професійних захворювань. Відповідно до Положення про реєстрацію та облік нещасних випадків, пов”язаних з виробництвом, затв. Президією ВЦСПС 08.09.1939 р. реєстрації як нещасні випадки, що пов”язані з виробництвом підлягають ті нещасні випадки, які відбулись з робітниками і службовцями у зв”язку з їх роботою на виробництві та викликали втрату працездатності не менше ніж на один день.

Тому, акт по формі Н-1 складений помилково.

Нещасний випадок стався 31.03.51 р., а витяг з акту огляду МСЕК, який покладено в основу кваліфікації нещасного випадку, як трудове каліцтво, від 16.07.1994 р. Ні з акту про нещасний випадок, ні з акту МСЕК неможливо зробити висновок, що травма, яку отримав потерпілий від праски, що впала на його ногу, призвела до туберкульозу ноги. Як видно з акту, потерпілий Чабан П.С. після отримання травми знаходився на лікарняному 80 дн. до 20.06.1951 р., що послужило підставою для встановлення першої групи інвалідності, який причиновий зв”язок інвалідності з нещасним випадком, який стався більше 20 років тому, з матеріалів справи встановити неможливо.

В матеріалах справи відсутні докази будь-якого сторнування. І, взагалі, будь-яка з сторін не може провести сторнування в іншої сторони, оскільки сторнування це є бухгалтерська операція. Тому, позовна вимога щодо повернення безпідставно сторнованої суми практично нереальна, оскільки, на практиці одна сторона не може провести сторнування в іншої, тому, відсутні підстави щодо повернення спірної суми, оскільки відсутні докази того, що спірна сума була перерахована відповідачем позивачу.

Отже, дії відповідача, що полягають у відмові включити спірну суму пенсії Чабана П.С., у загальну суму, що підлягає відшкодуванню, є правомірними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази виплати, докази призначення вказаної суми пенсії (платіжні доручення, відомості про виплачену пенсію, розпорядження про призначення пенсії, подання, тощо).  Виплату пенсії позивач обґрунтовує лише довідкою від 30.01.2006 р., що видана Управлінням ПФУ. Вказана довідка не підтверджує виплату пенсії громадянину.

Спірну суму пенсії позивач, якщо і виплачував, то виплачував її пенсіонеру, а не відповідачу, однак, заявив позов про повернення її від відповідача. Предмет позову до прийняття рішення місцевим господарським судом позивачем не змінено. В суді першої інстанції відповідач не ставив питання про зобов”язання відповідача включити суму пенсії Чабана П.С. до актів щомісячних звірок.

Враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України, обов”язок доказування покладається на сторони, позивач документально не обґрунтував заявлених позовних вимог, не довів того, що нещасний випадок, який стався в 1951 р. з Чабан П.С. спричинив інвалідність 1 групи, внаслідок якого стався туберкульоз ноги, тому, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції, визнання дій відповідача незаконними і спонукання повернути безпідставно сторновану суму 3188,48 грн.

Отже, оскаржувану постанову господарського суду Львівської області від 28.04.2006 р. у справі № 2/247-29/33а слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 та п.6 Розділу УІІ „Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Львівської області від 28.04.2006 р. у справі № 2/247-29/33а залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.

   Головуючий суддя                                                    Слука М.Г.

     Судді                                                                  Мурська Х.В.

                                                                                   Давид Л.Л.