ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
10.07.06 Справа № А-18/191
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу (подання) прокуратури Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ 30.03.2006 р. № 05/1-146 вих
на постанову господарського суду Рівненської області від 01.03.2006 року
у справі № А-18/191
за позовом закритого акціонерного товариства «Лукор», м.Калуш
до відповідача Калуської ОДПІ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Фонд державного майна України, м.Івано-Франківськ
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог
Калуський міський відділ земельних ресурсів, м.Калуш
третя особа без самостійних вимог Калуська міська рада, м.Калуш
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.07.2005 р. № 944-182-31256759-7704
з участю представників:
від скаржника –Коваль Р.Р. –прок. від. прокуратури Львів.обл.
від позивача –Дітковська С.А. –юр. (дов. № 26-ЮР-122 від 04.08.2003р.)
від відповідача –Коваленко О.Б. –нач. юр. від. (дов. № 7204/10/8 від 22.05.2006 р.)
від Калуської міської ради –Яковина Б.М. –нач. упр. ек. розв. міста (дов. № 463/2-
23/24 від 27.04.2006 р.), Ясінець В.П. –гол. спец. юр. від. (дов. № Р-12/57-06 від
22.06.2006 р.)
Права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст. 49,51 КАС України, представникам роз”яснено.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 р. у
справі № А-18/191 (суддя Гриняк Б.П.) задоволено позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Лукор», м.Калуш (далі –ЗАТ), визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 29.07.2005 р. № 944-182-31256759-7704; стягнено з відповідача на користь позивача судові витрати. Дана постанова мотивована судом тим, що підприємство користується землями, які не входять до земель міста, а податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі акту перевірки від 29.07.2005 р., яким донараховано позивачу податкове зобов»язання по земельному податку з 01.02.2005 р. по 16.02.2005 р., тобто до прийняття Постанови Верховною Радою України № 2537-ІY від 08.04.2005 р. «Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області».
Прокуратура Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу (подання) на згадану постанову господарського суду, в якій зазначає, що господарським судом порушено норми чинного законодавства, зокрема, ст.ст.86,159,163 КАС України, неповно з»ясовано фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору та визнано доведеними ті обставини, які фактично позивачем доведені не були і не підтверджуються доказами, що були досліджені в судовому засіданні. На думку скаржника, судом помилково визнано встановленим факт користування позивачем землями, які не входять в межі м.Калуша. Скаржник зазначає, що земельні ділянки, якими позивач користується, були включені в склад земель м.Калуша згідно діючого на той час законодавства до прийняття чинної Конституції України, статтею 85 якої віднесено до повноважень Верховної Ради України встановлення і зміну меж районів та міст. Дані земельного кадастру щорічно затверджуються рішенням органів місцевого самоврядування, після чого формується єдина система земельно-кадастрової інформації на рівні держави. Земельна ділянка, що використовується ЗАТ «Лукор»надана підприємству рішеннями Калуської міської ради. У відповідності із ст.ст. 12, 83, чинного з 01.01.2002 р., Земельного кодексу України, до повноважень міської ради відносилось право розпорядження землями тільки у межах міста. Зазначає, що Калуською ОДПІ правомірно, у повній відповідності з вимогами п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та у відповідності із Законом України «Про плату за землю»було прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу земельного податку за 4 місяці 2005 року в сумі 147982,22 грн.
Позивач не погоджується з вимогами скаржника з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (т.2 а.с.22-24) та усними поясненнями в судовому засіданні. Позивач зазначає, що з 1992 року, коли було запроваджено плату за землю, концерн «Хлорвініл», концерн «Оріана», ВАТ «Оріана», ЗАТ «Лукор»сплачували податок за землю, який розраховувався як для земель, що знаходяться за межами населеного пункту. Розрахунок земельного податку податковим органом проводився згідно з грошовою оцінкою земель, затвердженою рішенням Калуської міської ради, яке рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № А-5/131 визнано недійсним.
Третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог –Калуська міська рада, вимоги скаржника підтримує, вважає постанову суду такою, що не відповідає вимогам закону, прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, створює значні перепони органам місцевого самоврядування територіальної громади міста Калуша в реалізації своїх регулятивних повноважень по створенню економічних умов і стимулів раціонального використання земель міста, ненадходження до місцевого бюджету значних сум грошових коштів.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної Калуською ОДПІ камеральної перевірки поданої податкової звітності та на підставі даних земельного кадастру, 29.07.2005 р. складено акт за № 480, яким, донараховано податкове зобов»язання по земельному податку з 01.02.2005 р. по 16.05.2005 р. в сумі 1479829,22 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 29.07.2005 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 944-182-31256759-7704, яким позивачу визначено податкове зобов»язання за платежем: земельний податок в розмірі 1553820,68 грн., де 1479829,22 грн. –основний платіж та 73991,46 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
У відповідності із ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.
Законом України «Про плату за землю»встановлено механізм розрахунку та подачі звітності із земельного податку, згідно якого цей податок, по-перше, розраховується один раз на рік, станом на 1 січня кожного року, а по-друге, платники зобов»язані протягом року подавати декларацію один раз, в якій зазначається сума податку із розбивкою по місяцях.
Згідно із ст. 13 даного Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно Конституції України та Земельного кодексу України, остаточне рішення про встановлення і зміни меж районів та міст, приймається Верховною Радою за поданням, зокрема, обласних рад. Таке рішення Верховної Ради України, щодо зміни меж міста Калуша, було прийнято 08.04.2005 р. та набрало чинності 17.05.2005 р. Зокрема, цим рішенням було визначено, що згадана вище ділянка позивача входить у межі міста Калуша.
Позивач використовує земельну ділянку для ведення господарської діяльності площею 499,0383 га. За 2005 рік ним подано розрахунок земельного податку в сумі 215211,03 грн., нарахування якого здійснено на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданої Калуським міським відділом земельних ресурсів, про що зазначено в акті перевірки (т.1 а.с.10).
Податковим органом донарахована сума податкового зобов”язання по оспорюваному податковому повідомленні-рішенні (земельний податок) з огляду на те, що дані землі належать до земель міста Калуша. При цьому, Калуським міським відділом земельних ресурсів надано податковому органу грошову оцінку як для земель, що знаходяться в межах міста Калуша, на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради № 475/12/2004 від 14.09.2004 р. про зміну меж міста Калуша та рішення Калуської міської ради № 375. Однак, такий висновок податкового органу безпідставний, оскільки як вбачається з долученого до матеріалів справи рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № А-5/131, яке набрало законної сили, рішення Калуської міської ради № 375 від 31.10.2000 р. про затвердження грошової оцінки земель, в частині включення території земель, які займає ЗАТ “Лукор”, в зону, що входить в межі міста, визнано недійсним.
Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, довідка, на підставі якої податковим органом здійснено донарахування суми земельного податку не може бути прийнята судом як доказ правильності такого донарахування.
Слід зазначити також, що в долученому до матеріалів справи акті документальної перевірки від 27.04.2004 р. діяльності позивача за період з 01.01.2002р. по 31.08.2003р., податковим органом зазначено в п.2.12., що розходжень між даними районного земельного кадастру та розрахунками земельного податку, поданими позивачем до Калуської ОДПІ, не виявлено. Тобто, з матеріалів справи вбачається, що в поданих позивачем розрахунках земельного податку за 2002, 2003 та 2004 роки, ставки земельного податку застосовувались правильно.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що податковим органом неправомірно донараховано податкове зобов»язання позивачу, в зв”язку з чим визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 29.07.05 р. № 944-182-31256759-7704.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Тому, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 р. у
справі № А-18/191 залишити без змін, апеляційну скаргу (подання) прокуратури Івано-Франківської області –без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211,212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець