У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 квітня 2007 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1.

               Вказаною постановою до 

                                      ОСОБА_1,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                      раніше неодноразово судимого, востаннє 25 травня

                                      2006 року за ч. 2 ст. 389 КК України

                                      на один місяць арешту,

застосовано примусові заходи медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

              Згідно з постановою ОСОБА_1. було засуджено Алуштинським міським судом від 25 травня 2006 року за ч. 2 ст. 389 КК України на один місяць арешту. Після затримання та поміщення ОСОБА_1. у камеру для тимчасово затриманих Алуштинського МВ ГУ МВС України в АРК, у нього стався психічний розлад, внаслідок чого його було оглянуто лікарем-психіатром Алуштинської центральної міської лікарні, який встановив діагноз: психічний та поведінковий розлади внаслідок вживання алкоголю.

              У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови із закриттям справи у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.

          Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

         Згідно зі ст. 93 КК України до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

          Відповідно до роз'яснень,  які містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року “ Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів -психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

           Проте в матеріалах справи такого висновку щодо ОСОБА_1. немає, що свідчить про безпідставне застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

         Крім того, на порушення вимог ст. 419 КПК України, суд розглянув справу про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1. без участі захисника. 

          За таких обставин вказана постанова підлягає скасуванню, а справа -  закриттю.

           На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395,396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-

у х в а л и л а :

            касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

            Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки  Крим від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити.

                                                            судді:

      Селівон О.Ф.                            Кривенда О.В.                Кузьменко О.Т.