ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.07.09р. | Справа № 33/246-09 |
За позовом Казенного підприємства "Південукргеологія" в особі геологорозвідувальної експедиції "Кривбасгеологія", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасжитлобуд", м. Кривий Ріг
про стягнення 6 434 грн. 54 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Ракітіна Т.О., довіреність вих. № 01-12-528 від 30.12.2008 року
Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Казенне підприємство "Південукргеологія" в особі геологорозвідувальної експедиції "Кривбасгеологія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасжитлобуд" про стягнення 5 142 грн. 00 коп. –основної заборгованості по договору № 82/08 від 29.07.2008 року, 615 грн. 36 коп. –пені, 573 грн. 64 коп. –інфляційних збитків, 103 грн. 54 коп. –3% річних та витрати по справі.
По справі оголошувалась перерва з 02.06.209 р. на 17.07.2009 р., з 17.06.2009 р. на 25.06.2009 р. та з 25.06.2009 р. на 01.07.2009 р.
17.06.2009 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просить позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними із-за відсутності підтвердження факту виконаних робіт.
25.06.2009 року позивачем надано копію наказу КП „Південукргеологія” № 49 від 23.04.2009 р., відповідно до пункту 1 якого ліквідовано відокремлений структурний підрозділ підприємства –Геологорозвідувальну експедицію „Кривбасгеологію”, в зв’язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості та штрафні санкції, зазначені у позовній заяві, з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбасжитлобуд” на користь Казенного підприємства „Південукргеологія”.
В судове засідання 01.07.2009 року з’явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 01.07.2009 року.
У судовому засіданні 01.07.2009 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -
ВСТАНОВИВ :
29.07.2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 82/08 складання проектно-кошторисної документації на виконання геологорозвідувальних робіт по до розвідці Девладовського родовища граніт (діл. Кринички) (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору виконавець зобов’язується скласти проектно-кошторисну документацію на виконання геологорозвідувальних робіт, а замовник прийняти та оплатити вищевказані роботи.
Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість робіт, які доручені виконавцю до виконання, складає 5 142 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.3. Договору замовник перед початком робіт перераховує на розрахунковий рахунок виконавця передоплату в розмірі 100% суми, визначеної в п.2.1. Договору, виконавець має право не розпочинати виконання робіт у разі неперерахування замовником передоплати.
Відповідно до пункту 2.4. Договору по закінченню робіт у двосторонньому порядку складається акт прийому-здачі виконаних робіт.
Позивач виконав роботи за Договором на суму 5 142 грн. 00 коп., що підтверджується актом обміру виконаних робіт за липень 2008 року на складання проектно-кошторисної документації по до розвідці Девладовського родовища гранітів (діл. Кринички), який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 13).
Відповідач свої договірні зобов’язання в частині оплати за виконані позивачем роботи, не здійснив.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 5 142 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та фактично визнаються відповідачем в підписаному акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2009 р. і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, пеня складає 615 грн. 36 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних – 573 грн. 64 коп. та 3 % річні - 103 грн. 54 коп., які підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 5 142 грн. 00 коп. –основного боргу по договору № 82/08 складання проектно-кошторисної документації на виконання геологорозвідувальних робіт по до розвідці Девладовського родовища граніт (діл. Кринички) від 29.07.2008 року, 615 грн. 36 коп. –пені, 573 грн. 64 коп. –інфляційних, 103 грн. 54 коп. –3% річних.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбасжитлобуд” (50007, м. Кривий Ріг, пр-т Дзержинського, 36, код ЄДРПОУ 30499198, МФО 305493, р/р 26008301153194 у «Центрально-міському відділенні Промінвестбанку», м. Кривий Ріг) на користь Казенного підприємства „Південукргеологія” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 11, код ЄДРПОУ 01432150, МФО 305062, р/р 26009310225301 в АКБ „Новий”, м. Дніпропетровськ) 5 142 (п’ять тисяч сто сорок дві) грн. 00 коп. –основного боргу, 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 36 коп. –пені, 573 (п’ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. –інфляційних, 103 (сто три) грн. 54 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення оформлене
відповідно до ст. 84 ГПК України - 14.09.2009 року