Справа № 2а – 239/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
із секретарем Вальшиним І.Н.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахчисарай справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації
про поновлення строку на звернення до суду, зобов’язання нарахувати та сплатити суми
щомісячної соціальної державної допомоги до досягнення дитиною трьохрічного віку
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася 12.03.2009 року у Бахчисарайський районний суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської РДА з вимогами зобов'язати та сплатити суми недоплаченої щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею трьох років з листопада 2006 року по жовтень 2008 року у загальній сумі 8 958 гривень, в які входить компенсація втрати частини грошових коштів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона має дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідно до законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щомісячно їй повинна сплачуватися грошова допомога, яка частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму, однак у порушення цих норм з кінця листопада 2006 року сплачувалася лише в розмірі 130 гривень. Вказувала, що посилання відповідача при невиплаті у повному обсязі вказаної допомоги обумовлено з посиланням на ст.. 15 закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за змістом якої допомога сплачується у розмірі, який дорівнюється різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень. Також зазначала, що відповідно до вимог ст. 2 закону України «Про індексацію грошових доходів населення», соціальна допомога відноситься до категорії виплат, які підлягають індексації, таким чином на її користь також належить стягнути суму компенсаційної виплати за несвоєчасну сплату призначеної ній допомоги.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов не визнала у повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Заперечення на позов мотивував тим, що Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються розходи держави на суспільні потреби, їх розмір, цільове призначення. Відповідними Законами про Державний бюджет України на відповідний рік передбачався визначений обсяг виплат сім'ям із дітьми, які не досягли трьох років. У зв'язку з чим зазначені виплати Управління праці та соціального захисту населення здійснювало відповідно до Конституції у межах бюджетних асигнувань, обсяг коштів на дану виплату надходив до їх Управління також з розрахунку коштів, передбачених бюджетом в даній частині. Вказував, що УТСЗН є органом виконавчої влади - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке діє у межах виділених йому на даний вид виплат коштів, тому порушення прав позивачки відбулося з вини законодавчого органу, який встановив розмір виплат на кожний рік. Із зазначеного ним у сукупності, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
При перевірці обставин доказами судом встановлено, що позивачка має сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 5).
З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року за № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року за № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-14 передано органам праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даним Законом також встановлений розмір зазначених видів допомоги.
Згідно ст. 43 Закону України ЗУ «Про соціальну допомогу, у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Встановлено, що у період 2007-2008 роки, щомісячна грошова допомога виплачувалася позивачці не у повному обсязі, а у розмірах, передбачених відповідними Законами України «Про державні бюджети України» на відповідні роки.
Згідно зі ст. 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році розмір щорічної щомісячної грошової допомоги на утримання дитини до досягнення нею трьох років визначений в розмірі 130 гривень. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп2007 дане положення визнано не конституційним та втратило силу з моменту прийняття зазначеного рішення. Виходячи з цього суд вважає, що з дня набрання законної сили рішення Конституційного Суду України відповідач був повинен сплачувати позивачці грошові суми у розмірі, визначеному законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Одночасно суд зазначає, що згідно зі ст. ст. 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Виходячи з того, що ОСОБА_1 про порушення прав стало відомо з листопада 2008 року (а. с. 29), суд застосовує строки позовної давності і приходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з листопада 2007 року.
Наведені правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання соціальної допомоги матерям на утримання дітей до досягнення ними трьох років, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання матерям соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Суд критично оцінює міркування представника відповідача про те, що у 2008 році позивачці сплачувалися гроші у розмірі, визначеному ст.. 15 закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки ст.. 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тобто якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням зазначеної норми Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.
При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги Лист Міністерства юстиції від 29.07.2008 року за №337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії». За цим листом дана колізія вирішується на користь Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватись Управлінням праці та соціального захисту населення при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підтвердженням правильності такого висновку є п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.»
Як вбачається зі змісту ст. 2 Закону України „Про індексацію доходів населення", а також „Порядку проведення індексації грошових доходів населення", соціальні виплати, про які йдеться в позові підлягають індексації.
Розрахунки, які наведено позивачкою (а. с. 3), суд в цілому визнає вірними і вважає, що за листопад 2007 року відповідач повинен донарахувати і сплатити позивачці 373 гривні 18 копійок, з яких 8 гривень 03 копійки ставлять інфляційні виплати, за грудень 2007 року – 366 гривень 94 копійки, з яких 7 гривень 55 копійок ставлять інфляційні виплати.
Розрахунок на 2008 рік необхідно проводити з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, яким визнане неконституційним деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто соціальні виплати за травень - грудень 2008 року ставлять (413.3+411.26+407.95+409.59+414.51+322.19)=2378 гривень 80 копійок, з яких інфляційні виплати будуть складати (12.65+5.3+3.26+4.51+5.38)=31 гривня 10 копійок.
Зазначені суми недоплаченої позивачці щомісячної допомоги на утримання дитину до досягнення нею 3-х років повинні бути стягнути на її користь позивачки в судовому порядку.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст. 2 Закону України „Про індексацію доходів населення", ст.. 29 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік", рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, керуючись ст.. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу по догляду за дитиною за період з листопада по грудень 2007 року у розмірі 740 гривень 12 копійок, за період з травня по жовтень 2008 року 2 378 гривень 80 копійок, в інший частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.
Головуючий
суддя