У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1. на вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2005 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,                          

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, 

громадянин України, раніше судимий:

-14.05.2004 р. за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2,

185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення

волі та звільнений на підставі ст. 75 КК України

від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений  за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1.В. визначено три роки три місяці позбавлення волі.

За ст. 185 ч. 2 КК України ОСОБА_1. виправдано.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він 21 червня 2005 року о 4-ій год. з метою вчинення крадіжки чужого майна проник у приміщення прибудови домоволодіння АДРЕСА_1 Роздольненського району Автономної Республіки Крим, звідки таємно викрав належний ОСОБА_3 магнітофон “Панасонік” вартістю 697 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на нове розслідування, або ці ж судові рішення змінити та звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням. Вказує на те, що вартість викраденого майна не визначена. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства, а також вимог ст. 218 КПК України. Вважає, що суд при обранні ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення волі, не в достатній мірі врахував дані про його особу, відсутність у потерпілого матеріальних претензій.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у крадіжці чужого майна, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше приміщення, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними в справі доказами.

Під час судового розгляду ОСОБА_1. не оспорював фактичні обставини справи, повністю визнав себе винним у таємному викраденні майнаОСОБА_3. і погоджувався з його вартістю. Суд роз”яснив ОСОБА_1. процесуальні наслідки скороченого розгляду справи згідно ч. 3 ст. 299 КПК України та впевнився в добровільності та істинності позиції підсудного. Із протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1. висловився про недоцільність дослідження доказів, обізнаність про те, що у такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку та погодився з таким порядком їх дослідження, що підтверджується його заявою (а.с. 75).

Потерпілий ОСОБА_3. показував, що вартість магнітофона “Панасонік”, якого 21.06.2005 року було викраденоОСОБА_1., становить 697 грн.

Як видно з накладної № НОМЕР_1 року приватним підприємцем ОСОБА_4, магнітофон “Панасонік” оцінено на суму 700 грн. (а.с. 31).

За таких обставин, доводи в касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 про неправильне визначення вартості викраденого майна, є безпідставними.

Дії ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.

При обранні ОСОБА_1. покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом”якшуть покарання, та призначив йому мінімальне покарання, яке передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. вчинив крадіжку чужого майна в період іспитового строку, встановленого за попереднім вироком. Наведена обставина свідчить, що він на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин, за який його засуджено цим вироком.

Призначене покарання є необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його пом”якшення.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі й тих, на які посилається в касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1. роз'яснялись його процесуальні права, в тому числі і право мати захисника, але скористатись цим правом він відмовився, що підтверджується його записом у відповідних процесуальних документах. У суді ОСОБА_1. відмовився від захисника та заявив про свій захист самостійно.

Тому доводи захисника ОСОБА_2 про позбавлення права           ОСОБА_1. на  захист є безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог ст. 218 КПК України, оскільки після оголошення ОСОБА_1. про закінчення досудового слідства його ознайомили з матеріалами справи (а.с. 58).

Отже, постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 відмовити.

      Судді:

   Т.І. Присяжнюк                         О.С. Федченко                 Ю.М. Кармазін