У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

              Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на вирок  Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2006 року, яким

                            ОСОБА_1,

                             ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                     громадянина України,

                                  раніше  судимого,

                                  засуджено

-    за ч.2 ст.309  КК України на 2 роки  позбавлення волі. 

  На підставі ст. 96 КК України ОСОБА_1. призначено примусове лікування від наркоманії.

      В апеляційному порядку справа не переглядалася.

      Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він у  невстановлений час і місці, повторно, незаконно придбав  наркотичний засіб - опій екстракційний, вагою  0.68 г, який зберігав  при собі без мети збуту, і який  22.09.2005р. під час його затримання на вул. Повітряна в м. Львові було вилучено працівниками міліції.

     У касаційному поданні, як видно з його  змісту, прокурор просить вирок змінити, виключити застосування судом  до  ОСОБА_1. примусового лікування від наркоманії на підставі ст.96 КК України, оскільки наркоманія не відноситься до хвороб, які  становлять небезпеку для здоров¢я інших осіб.  

     Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання в частині виключення із вироку застосування до засудженого ст. 96 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання  підлягає задоволенню з таких підстав.

     Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим  злочину.

      Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого у поданні не оспорюються.

      Разом з тим, суд без достатніх підстав призначив ОСОБА_1. примусове лікування від наркоманії за місцем відбування покарання.

    Так, відповідно до вимог ч.1 ст.96 КК України такий примусовий захід може бути застосований судом, незалежно від призначеного покарання,   до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

      Перелік особливо небезпечних інфекційних  та паразитичних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року.   Відповідно до  зазначеного  переліку, до таких хвороб  наркоманія не відноситься.

      Тому, колегія суддів вважає, що вирок у цій частині  є  необґрунтований.

      Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе змінити вирок і виключити  рішення суду про застосування до ОСОБА_1.  примусового лікування від наркоманії.

                    Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

                                                     у х в а л и л а :

      Касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити.

    Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2006 року щодо ОСОБА_1.  змінити.

    Виключити із вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_1. на підставі ст.96 КК України  примусового лікування від наркоманії за місцем відбування покарання.

                                                           Судді:

  Присяжнюк Т.І.                Косарєв В.І.                      Вус С.М.