ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.07.09р. | Справа № 33/329-09 |
За позовом Закритого акціонерного товариства „Криворізький Суриковий завод”, м. Кривий Ріг
до Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 45 882 грн. 40 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Луценко С.А., довіреність б/н від 05.01.2009 року
Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство „Криворізький Суриковий завод” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 34 655 грн. 24 коп. – основної заборгованості по договору № 917д від 20.05.2008 року, 6 097 грн. 24 коп. – пені, 4 366 грн. 56 коп. – інфляційних втрат, 763 грн. 36 коп. –3% річних та витрат по справі.
В судове засідання 15.07.2009 року з’явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача 15.07.2009 року надав клопотання про перенесення розгляду справи та відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів виникнення у відповідача зобов’язань по договору, а саме: докази поставки товару, докази виставлення рахунків-фактур за поставлену продукцію, акти приймання-передачі і т.ін.
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.
У судовому засіданні 15.07.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
20.05.208 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 917д (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов’язання передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до пункту 2.1. Договору найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару. Вказуються в Додатку-Специфікації до Договору, які з моменту підписання сторонами складають його невід’ємну частину.
Відповідно до пункту 3.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад покупця.
Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата товару покупцем проводиться на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником. При цьому в рахунках-фактурах вказується ціна товару, встановлена в Специфікації.
Відповідно до п. 5.2. Договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 10 банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних за фактично поставлений товар.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 34 655 грн. 24 коп., що підтверджується накладною № 2605 від 04.09.2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОП № 451792 від 09.09.2008 року (а.с. 21-22).
Відповідач свої договірні зобов’язання в частині оплати за товар, не виконав.
02.03.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 87 з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 34 655 грн. 24 коп. та сплатити штрафні санкції, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 24-25).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 34 655 грн. 24 коп. доведені і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 10.1. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених даним Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 097 грн. 24 коп., яка підлягає задоволенню частково у сумі 4 137 грн. 77 коп. в силу наступного.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних – 4 366 грн. 56 коп. та 3 % річні - 763 грн. 36 коп., які підлягають задоволенню.
Посилання відповідача у своєму відзиві на те, що позивачем не надано доказів поставки товару, доказів виставлення рахунків-фактур за поставлену продукцію, актів приймання-передачі і т.ін. спростовуються актом приймання-передачі документів від 04.09.2008 року за Договором № 917д від 20.05.2008 року, відповідно до переліку якого вбачається, що позивачем на виконання умов Договору були надані відповідачу рахунок-фактура, видаткова накладна, сертифікат якості, податкова накладна та копія свідоцтва платника ПДВ (а.с. 23).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 34 655 грн. 24 коп. –основної заборгованості по договору № 917д від 20.05.2008 року, 4 137 грн. 77 коп. - пені, 4 366 грн. 56 коп. –інфляційних втрат, 763 грн. 36 коп. –3% річних.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, м. Кривий Ріг-34, код ЄДРПОУ 04713033, МФО 322959, р/р 26008000781 в АБ «Експрес-Банк», м. Київ) на користь Закритого акціонерного товариства „Криворізький Суриковий завод” (50055, м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 201, код ЄДРПОУ 00204607, МФО 306975, р/р 260043110075 в КФ АБ «Південний», м. Кривий Ріг) 34 655 (тридцять чотири тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 24 коп. –основної заборгованості, 4 137 (чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 77 коп. - пені, 4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн. 56 коп. –інфляційних втрат, 763 (сімсот шістдесят три) грн. 36 коп. –3% річних, 420 (чотириста двадцять) грн. 34 коп. – державного мита, 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 06 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя | І.А. Рудовська |
Рішення підписано 14.09.2009 року