ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
09.06.06 Справа № 5/1744-28/260
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючий суддя Орищин Г.В.
суддів Бобеляка О.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Львові
(далі –ДПІ) від 28.02.2006 р. № 3239/10-0 та апеляційну скаргу відкритого
акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач”, м.Львів (далі -
ВАТ) від 03.03.2006 р. б/н
на постанову господарського суду Львівської області від 20.01.2006 року
у справі № 5/1744-28/260
за позовом ВАТ “Львівський завод “Автонавантажувач”
до відповідача ДПІ у м.Львові
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
з участю представників:
від позивача - Козенко Н.В. –предст. (дов. від 27.03.2006 р.), Корнєєва Т.О.-
предст. (дов. від 27.03.2006 р.)., Колос Н.О. –предст. (дов. від 27.03.2006 р.).,
Фурик А.Я.- предст. (дов. від 27.03.2006 р.)
від відповідача - Хоменко О.Л. –ГДПІ юр.від. (дов. № 97/10-0 від 11.01.2006р.),
Кушнір Т.В.- ГДПІ юр.від. (дов. у справі, а.с.115 т.2)
Права і обов”язки сторін, встановлені ст.ст.49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам роз”яснені.
В судовому засіданні 07.06.2006 р. оголошувалась перерва до 09.06.2006 р.
Постановою господарського суду Львівської області від 20.01.2006 р. у справі
№ 5/1744-28/260 (суддя Морозюк А.Я.) частково задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Львівський завод “Автонавантажувач”, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 29.06.2005 р. № 1182320/3/11048 в частині застосування до позивача 83474,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за платежем «податок на додану вартість»; № 502320/3/11043 про визначення позивачу суми податкового зобов»язання за платежем «податок на додану вартість»на суму
83 020 грн. –штрафних (фінансових) санкцій; в решті позову відмовлено. Дана
постанова мотивована судом тим, що нарахування податковим органом позивачу
штрафних (фінансових) санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів
у справі про банкрутство, не ґрунтується на законі; позивачем в порядку п.п.4.2.3 п.4.2
ст.4 Закону України «про порядок погашення зобов»язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами» доведено помилковість здійснених
відповідачем нарахувань в частині штрафних (фінансових) санкцій. В решті позовних
вимог судом відмовлено, оскільки, на думку суду, відповідачем правомірно визначено
позивачу податковим повідомленням-рішенням № 1182320/3/11048 від 29.06.2005 р.
суму податкового зобов»язання за платежем «податок на додану вартість».
Позивач у справі –ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач», подав
апеляційну скаргу про скасування згаданої постанови господарського суду, оскільки, на його думку, постанова є необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, з неповним з”ясуванням обставин справи. Зокрема, судом не взято до уваги, що отримання ВАТ “Львівський завод Автонавантажувач” компенсації належної частки за вихід учасників товариства з ТзОВ “Автосервіс” та ТзОВ “Пульс” не є операцією, яка відноситься до об”єкту оподаткування податком на додану вартість. Також, зазначає скаржник, корпоративні права не є товаром, тому відчуження частки в статутному фонді товариства не оподатковується податком на додану вартість і т.і.
Відповідач - ДПІ у м.Львові, також подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника, початок провадження у справі про банкрутство не зупиняє господарської діяльності підприємства, його зобов»язань щодо сплати податків, зборів (обов»язкових платежів), нарахованих безпосередньо під час процедури банкрутства, а також, виконання органами ДПС контролюючих функцій стосовно такого платника податків. Отже, зазначає скаржник, штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.
Позивач у справі з вимогами скаржника - податкового органу не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (т.2 а.с.162-163) та усними поясненнями в судових засіданнях.
Податковий орган також заперечив вимоги скаржника-позивача (т.2 а.с.145-148) усними поясненнями в судових засіданнях.
При розгляді матеріалів справи та апеляційних скарг судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної ДПІ у м.Львові документальної перевірки ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002 р. по 01.04.2004 р., 19.11.2004 року складено акт за № 133/23-2/05808758, яким, зокрема, встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 166949 грн за період з 01.07.2002 року по 01.04.2004 року.
На підставі зазначеного акту податковим органом 29.06.2005 р. прийнято податкові повідомлення –рішення:
№ 1182320/3/11048, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем: податок на додану вартість, всього 250423,50 грн., в тому числі 166949 грн. - основний платіж, 83474,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;
№ 502320/3/11043 про визначення позивачу податкового зобов»язання за платежем податок на додану вартість на суму 83 020 грн –штрафних (фінансових) санкцій.
Вказані податкові повідомлення-рішення винесені після їх оскарження в адміністративному порядку в ДПА у Львівській області та ДПА України.
Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, вивчивши подані сторонами докази у справі на відповідність їх фактичним матеріалам та обставинам справи, судова колегія відзначає наступне:
По апеляційній скарзі ВАТ “Автонавантажувач”:
Податковим органом донараховано податкове зобов”язання в сумі 102 400 грн. та 63 640 грн. за, на його думку, операції з продажу корпоративних прав при відступленні позивачем своїх часток в статутному фонді ТзОВ „Пульс" та ТзОВ „Автосервіс".
Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.5.1.Плану санації, затвердженого господарським судом Львівської області 27.06.2002 р., передбачено створення за участю ВАТ “ЛЗА” суб”єктів господарської діяльності, доходи від діяльності яких та доходи від відчуження корпоративних прав ВАТ “ЛЗА” в даних підприємствах, спрямовуються на погашення боргових зобов”язань боржника, в зв”язку з чим позивач являвся одним із засновників ТзОВ “Пульс” та ТзОВ “Автосервіс”, передавши як внесок до статутного фонду цих підприємств будівлі, згідно актів прийому-передачі, відповідно, від 19.02.2003 р. та від 23.06.2003 р.
Відповідно до п.п. 3.2.8. п.3.2. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (в редакції Закону № 977-ХІV від 15.07.99 р., до внесення змін Законом № 2505-ІУ від 25.03.2005р., далі –Закон № 168/97-ВР), не є об”єктом оподаткування, зокрема, операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового коаплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, а таткож операції з повернення раніше внесених основних фондів у разі виходу юридичної особи з числа засновників або учасників товариства.
У відповідності із ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Згідно ж ч.1 ст.54 цього Закону, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
З банківських виписок, долучених до матеріалів справи та платіжних документів (т.1 а.с.184,195, т.2 а.с.5-15), вбачається, що оплату за частку позивача в статутних фондах ТзОВ “Пульс” та ТзОВ “Автосервіс” при виході ВАТ “ЛЗА” з учасників зазначених товариств, здійснювали відповідно ці товариства. Це підтверджує той факт, що позивач не здійснював продаж своєї частки у статних фондах ТзОВ “Пульс” і ТзОВ “Автосервіс”, а отримав свою частку при виході з цих товариств. Факт виходу ВАТ “ЛЗА” з учасників вищезазначених товариств підтверджується також протоколами зборів учасників ТзОВ “Пульс” та ТзОВ “Автосервіс”, долучених до матеріалів справи (а.с. т.1 а.с.178-183).
Вихід учасника не є цивільно-правовою угодою і в результаті виходу не відбувається переходу права власності на частку в статутному фонді, отже така операція не відповідає операції продажу згідно п. 1.31 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та п.1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", а частка учасника, який виходить, у статутному капіталі не є товаром, в розумінні п.1.6 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та п.1.11 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість".
З огляду на викладене, суд вважає вимоги скаржника обгрунтованими і, такими, що підлягають задоволенню.
По апеляційній скарзі ДПІ у м. Львові:
29.05.2001 року проти позивача порушено справу про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в силу чого, в порядку п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію не можуть нараховуватися санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів(обов"язкових платежів).
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, щодо безпідставності здійснених відповідачем нарахувань в частині штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на викладене, постанову суду слід скасувати, позов задоволити частково.
Отже, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ДПІ у м.Львові відхилити.
Апеляційну скаргу ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 20.01.2006 р. у справі
№ 5/1744-28/260 скасувати. Позовні вимоги задоволити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 502320/3/11043 від 29.06.2005 р.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 1182320/3/11048 від 29.06.2005 р. в частині визначення податкового зобов»язання в сумі 166040 грн. та штрафних санкцій в розмірі 83474,50 грн.
В решті позову –відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
Г.Г. Якімець