ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
26.05.2009 | Справа №2-8/15712-2007 |
За позовом – Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта», м. Алушта
до відповідача – Алуштинської міської ради, м. Алушта
про визнання недійсним рішення
Суддя Чумаченко С.А.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Романова Л.М. по дов. від 15.01.08р.
Від відповідачів – не з'явився.
Сутність спору: Позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Алуштинської міської ради, просить суд визнати недійсним рішення 16 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 27 червня 2007 року №16\61, та зобов’язати відповідача прийняти рішення на розробку проекту відводу земельної ділянки під об’єктом Фекальної насосної станції №2.
Представник позивача представив суду уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсним рішення 16 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 27 червня 2007 року №16\61 «Про відмову в дозволі підготовки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «ВПВКГ м. Алушти» для обслуговування ФНС-2».
Представник відповідача 27 квітня 2009 року та 26 травня 2009 року до судового засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.
Справа слуханням відкладалась порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
27 червня 2007 року Алуштинською міською радою 16 сесії 5-ого скликання прийнято рішення №16\61 «Про відмову в дозволі підготування проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» для обслуговування ФНС №2».
Позивач мотивує свою позовну заяву тим, що спірний об’єкт знаходиться на балансі КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» з 1971 року, підприємство постійно здійснює сплату за земельний податок по об’єкту. Також, останній належним чином звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на складення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, з наступним оформленням правовстановлюючих документів на землю.
Відповідач по позовним вимогам заперечує, у зв'язку із тим, що фекальна насосна станція №2 довгий період часу не використовується по цільовому призначенню, та у зв'язку із тим, що радою було прийнято рішення про затвердження і встановлення меж теріторії рекреаційного призначення, куди увійшла спірна земельна ділянка.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними підставами.
По перше, По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ((нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб’єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
13 грудня 2006 року КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» звернулося до Алуштинської міської ради із листом (вих. №3157) про надання дозволу на здійснення робот по складенню проекту землеустрою по відводу земельних ділянок з метою наступного оформлення правовстановлюючих документів на землю під об’єктами водопосточяння та водовідведення на теріторії Алуштинської міської ради, а саме і об’єкту – Фекальної насосної станції №2.
27 червня 2007 року Алуштинською міською радою 16 сесії 5-ого скликання прийнято рішення №16\61 «Про відмову в дозволі підготування проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» для обслуговування ФНС №2».
Відповідно до п.1 рішення Алуштинської міської ради №16\61 вирішено – відмовити КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» в дозволі підготування проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею до 0,06га за адресою м. Алушта, Приморський парк, для обслуговування фекальної насосної станції №2, у зв'язку із тим, що даний об’єкт довгий період часу не використовується по цільовому призначенню.
Відповідно до п.2.1. Статуту КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» Підприємство забезпечує безпеку виробництва, охорону навколишнього природного середовища від забруднення та інших негативних впливів.
Як слідує з матеріалів справи – Об’єкт «Фекальна насосна станція №2» знаходиться на балансі КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» з 1971 року, підприємство регулярне сплачиває земельний податок по даному об’єкту, що підтверджується податковими розрахунками від 31.01.04р., 28.01.05р. 31.01.06р., 31.31.07р..
Крім того, відповідно до листа КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» від 10 травня 2007 року Фекальна насосна станція №2 є резервною станцією на випадок зупинення Каналізаційної насосної станції – 2 на час її реконструкції або на випадок аварійної ситуації.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2008 року по справі була призначена землевпорядна експертиза, яка була доручена Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації, та на розгляд якої поставлене наступне питання: Визначити розмір земельної ділянки, розташованої за адресою м. Алушта, Приморський парк, необхідної для виробничої діяльності Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта», а саме – для обслуговування Фекальної насосної станції №2?
01 квітня 2009 року суду представлений висновок експерта №450, відповідно до якого надана відповідь на питання поставлене в ухвалі суду від 18 серпня 2008 року: розмір земельної ділянки, розташованої за адресою м. Алушта, Приморський парк, необхідної для виробничої діяльності Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» а саме – для обслуговування Фекальної насосної станції №2 – складає 695кв.м.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
Відповідно до ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Щодо посилань відповідача на тій факт, що рішенням Алуштинської міської ради були затвердженні і встановленні межі теріторії рекреаційного призначення, куди увійшла спірна земельна ділянка, а ФНС №2 не об’єктом рекреаційного призначення, суд вважає за необхідним звернути увагу на наступне.
28 листопада 2007 року Алуштинською міською радою прийнято рішення №20\10 «Про затвердження проекту землеустрою по організації та встановленню меж теріторії рекреаційного призначення зелених зон, парків і скверів в межах м. Алушти».
Відповідно до п.1 рішення №20\10 було вирішено затвердити проект землеустрою по організації і встановленню меж теріторії рекреаційного призначення зелених зон, парків і скверів в межах м. Алушти.
Пунктом 2 рішення від 28.11.07р. №20\10 було вирішено встановити межі теріторії рекреаційного призначення зелених зон, парків і скверів, куди увійшла і спірна земельна ділянка за адресою Приморський парк м. Алушта.
Проте, як рішення 16 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради №16\61 «Про відмову в дозволі підготовки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «ВПВКГ м. Алушти» для обслуговування ФНС-2» було прийнято 27 червня 2007 року.
Отже, на момент прийняття оспорюваного рішення, земельна ділянка не входила в межі теріторії рекреаційного призначення зелених зон, парків і скверів м. Алушти, у зв'язку із чим посилання відповідача на даний факт є безпідставними.
Рішення Алуштинської міської ради №16\61 «Про відмову в дозволі підготовки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «ВПВКГ м. Алушти» для обслуговування ФНС-2» було прийнято на підставі того, що об’єкт довгий період часу не використовується по цільовому призначенню.
Суд вважає, підставу відмови в дозволі підготовки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки КРП «ВПВКГ м. Алушти» для обслуговування ФНС-2 необґрунтованою, так як - об’єкт «Фекальна насосна станція №2» знаходиться на балансі КРП «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» з 1971 року, підприємство регулярне сплачиває земельний податок по даному об’єкту, крім того, Фекальна насосна станція №2 є резервною станцією на випадок зупинення Каналізаційної насосної станції – 2 на час її реконструкції або на випадок аварійної ситуації.
Інших підстав для відмови, в наданні КРП «ВПВКГ м. Алушти» дозволу на підготування проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для обслуговування ФНС-2, в своєму рішення Алуштинська міська ради не вказує.
Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 26.05.2009 року оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписано 29.05.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України,
суд
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним рішення 16 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 27 червня 2007 року №16\61 «Про відмову в дозволі підготовки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідне-каналізаційне господарство м. Алушта» для обслуговування ФНС-2».
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.