Номер справи: 2-а-1039
Категорія: 2.7
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2009 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Токарської І.С.,
при секретарі Абрамчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ з ОАТ м. Львова та Автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Львівській області, інспектора БДПС відділення ДАІ з ОАТ м. Львова та Автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Львівській області ОСОБА_2, УДАІ УМВС України в Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
В С Т АН О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділення ДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ УДАІ УМВС України в Львівській області, інспектора БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ УМВС України в Львівській області ОСОБА_2, УДАІ УМВС України в Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Свої вимоги обґрунтував тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 01.07.2009 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. З винесенням даної постанови про накладення штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною, а тому просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач – інспектор ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ УДАІ УМВС України в Львівській області ОСОБА_2, представники відповідачів – відділу ДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ УДАІ УМВС України в Львівській області, УДАІ УМВС України в Львівській області в судове засідання не з’явилися і не повідомили суд про причини неявки, хоча повідомлялися про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.07.2009 року відносно позивача було винесено постанову серії ВС № 128432 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що 29.05.2009 року, о 8 год. 30 хв., на вул. Шараневича в м. Львові, водій автомобіля марки ”Фіат”, р.н. 154 85 ВО, що належить ОСОБА_1, здійснив стоянку на тротуарі, залишивши відстань для руху пішоходів менше 2-ох метрів, чим допустив порушення пункту 15.10 ”в” Правил дорожнього руху.
Дана постанова винесена за результатами фотофіксації, в порядку ст. 14-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, однак при винесенні даної постанови цього зроблено не було.
Позивач у поданій ним позовній заяві стверджує, що вказаний у постанові автомобіль ”Фіат”, р.н.з. 154 85 ВО, знаходиться у володінні іншої особи на законних підставах, на підтвердження чого надав копію тимчасового реєстраційного талону ДАО № 486624 від 20.12.2008 року, тому керувати ним 29.05.2009 року в м. Львові він не мав можливості.
В той же час, у порушення ст. 33 КУпАП інспектор ДАІ ОСОБА_2 при фіксуванні правопорушення та винесенні постанови по справі не з’ясував питання хто перебував за кермом автомобіля, а виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за результатами фотофіксації приладу ”Візир” № 0812462, за яким зробити висновок хто керував автомашиною взагалі неможливо.
Дані обставини не були спростовані відповідачами, суду не було представлено жодних доказів у підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням – повинен бути складений протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. Протоколу складено не було, чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, згідно ст. 14-1 КУпАП, фіксація та “заочне” винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад “Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо). За таких умов, здійснена фіксація не відповідає вимогам закону.
Крім того, при винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих законом прав ОСОБА_1 був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскільки копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 1 липня 2009 року позивач отримав поштою 10 липня 2009 року, і лише в цей день йому стало відомо про порушення його прав, тому суд вважає, що позивач, звернувшись до суду 17 липня 2009 року, не пропустив встановлений законом десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову ВС № 128432 від 01.07.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 99, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, 289, ч. 2 ст. 293 КУпАП суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії інспектора БДПС відділення ДАІ з ОАТ м. Львова та Автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Львівській області ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП протиправними.
Постанову серії ВС № 128432 від 1 липня 2009 року інспектора БДПС відділення ДАІ з ОАТ м. Львова та Автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Львівській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили протягом десяти днів з дня її проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: