ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.07.09р. | Справа № 33/326-09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс", м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 158 449 грн. 38 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Храпач О.О., довіреність б/н від 24.06.2009 року
Від відповідача: Новікова А.В., довіреність № 405 від 01.01.2009 року
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 118 725 грн. 95 коп. –основного боргу по договору поставки № ПР/НХ-08800/НЮ від 02.07.2008 року, 14 208 грн. 08 коп. –пені, 8 310 грн. 81 коп. –штрафу, 14 725 грн. 94 коп. –інфляційних втрат, 2 478 грн. 60 коп. –3% річних та витрати по справі.
В судове засідання 14.07.2009 року з’явилися представники сторін. Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у своєму відзиві на позов від 30.06.2009 року проти існування основної заборгованості в розмірі 118 725 грн. 95 коп. не заперечував, а в частині стягнення штрафних санкцій просив суд відмовити.
У судовому засіданні 14.07.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ :
02.07.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № ПР/НХ-08800/НЮ (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов’язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до пункту 5.1. Договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 20 днів від дня одержання заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.
Відповідно до пункту 5.2. Договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.
Відповідно до пункту 5.3. Договору товар постачається на склад покупця (смт. Іларіонове Дніпропетровської області пл. 219 км, вул. Харківська, 1а) на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000) в 3-4 кварталах 2008 року.
Відповідно до пункту 6.1. Договору ціна на кабельно-провідникову продукцію визначається тендером.
Відповідно до пункту 7.4. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі товару, оформленого належним чином.
Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу товар на суму 118 725 грн. 95 коп., що підтверджується видатковою накладною № 555 від 08.08.2008 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками сторін (а.с. 15).
Факт отримання вищевказаного товару відповідачем підтверджується актом № 1 приймання-передачі товару від 08 серпня 2008 року, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 16).
Відповідач, свої договірні зобов’язання в частині оплати за товар, не здійснив.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 118 725 грн. 95 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та фактично визнаються відповідачем у відзиві від 30.06.2009 року і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пунктом 10.2. Договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, пеня складає 14 208 грн. 08 коп. та підлягає до стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, 7% штрафу в розмірі 8 310 грн. 81 коп. підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 14 725 грн. 94 коп. та 3% річні – 2 478 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 118 725 грн. 95 коп. –основного боргу по договору поставки № ПР/НХ-08800/НЮ від 02.07.2008 року, 14 208 грн. 08 коп. –пені, 8 310 грн. 81 коп. –штрафу, 14 725 грн. 94 коп. –інфляційних втрат, 2 478 грн. 60 коп. –3% річних.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито повертається в разі внесення державного мита у більшому розмірі.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 14 грн. 70 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 87 від 05.06.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01104687, МФО 306964, р/р 26006000120001 в Дніпропетровській філії АБ „Експрес-Банк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс" (50086, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7, код ЄДРПОУ 32693804, МФО 305750, р/р 26003053502664 в Криворізькій філії КБ „Приватбанк”) 118 725 (сто вісімнадцять тисяч сімсот двадцять п’ять) грн. 95 коп. –основного боргу, 14 208 (чотирнадцять тисяч двісті вісім) грн. 08 коп. –пені, 8 310 (вісім тисяч триста десять) грн. 81 коп. –штрафу, 14 725 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять п’ять) грн. 94 коп. –інфляційних втрат, 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 60 коп. –3% річних, 1 584 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс" (50086, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7, код ЄДРПОУ 32693804) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 14 грн. 70 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 87 від 05.06.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 04.09.2009 року