ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.06.09р.Справа № 33/179-09
За позовом Державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат”, м. Луцьк
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 398 132 грн. 80 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Ткачук А.О., довіреність за вих. № 321 від 17.03.2009 року
Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство „Луцький спиртогорілчаний комбінат” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 268 868 грн. 92 коп. –основного боргу по дистриб’юторському договору № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів від 24.10.2006 року, 27 364 грн. 37 коп. –пені, 82 516 грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 19 383 грн. 09 коп. –17% річних та витрати по справі.
В судове засідання 24.06.2009 року з’явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 28.04.2009 р., 03.06.2009 р., 24.06.2009 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 р., 28.04.2009 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 11118025.
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.
У судовому засіданні 24.06.2009 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ :
24.10.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (дистриб’ютор) був укладений дистриб’юторський договір № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів (далі –Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник передає дистриб’ютору товар у власність, а дистриб’ютор приймає товар та оплачує постачальнику його вартість на умовах, визначених в даному Договорі. Рекомендовані мінімальні ціни, за якими дистриб’ютор здійснює наступну реалізацію товару клієнтам встановлюються сторонами в Додатку № 1.
Відповідно до пункту 2.2. Договору асортимент і кількість поставки кожної окремої партії товару дистриб’ютору визначається в щомісячних графіках поставок, що є невід’ємними від даного договору. У випадку не підписання сторонами графіку поставок асортимент та кількість товару визначається в накладних та/або товарно-транспортних накладних.
Відповідно до пункту 6.3. Договору оплата кожної партії товару здійснюється дистриб’ютором в наступному порядку:
- при наданні гарантії банківської установи першої групи (класифікація НБУ за рівнем активів), крім ВАТ „Ощадбанк”, на суму не менше 100 000,00 грн. і строком не менше 1 року, надається відстрочка на сорок календарних днів з моменту отримання кожної партії товару;
- у випадку ненадання дистриб’ютором гарантії банківської установи –розрахунок за товар здійснюється в день отримання такого товару.
Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу товар на суму 1 387 907 грн. 51 коп., що підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 24-100).
Відповідач, свої договірні зобов’язання в частині оплати за товар, виконав частково, сплативши позивачу 1 227 589 грн. 44 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 102-150, т. 2 а.с. 1-58).
Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Оскільки відповідачем часткова оплата в сумі 1 227 589 грн. 44 коп. була здійснена з порушенням строків розрахунків по Договору, то позивачем з урахуванням норми ст. 534 ЦК України 61 823 грн. 95 коп. спрямовано на погашення нарахованої пені, 50 681 грн. 10 коп. –на погашення процентів річних, 1 116 009 грн. 39 коп. –на погашення основного боргу.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 268 868 грн. 92 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пунктом 10.1. Договору сторони передбачили, що при несплаті (несвоєчасній оплаті) отриманого товару –дистриб’ютор сплачує проценти в розмірі 17% річних від вартості неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, а також зобов’язаний відшкодувати інфляційні втрати, 17% річних складає 19 383 грн. 09 коп., пеня –27 364 грн. 37 коп., які підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 82 516 грн. 42 коп. підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 268 868 грн. 92 коп. –основного боргу по дистриб’юторському договору № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів від 24.10.2006 року, 27 364 грн. 37 коп. –пені, 82 516 грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 19 383 грн. 09 коп. –17% річних.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, МФО 313827, р/р НОМЕР_2 в ЗОД АППБ „Аваль”) на користь Державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат” (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 67, код ЄДРПОУ 05515312, МФО 380281, р/р 260080039001 в ТОВ „Банк інвестицій і заощаджень в м. Києві) 268 868 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. –основного боргу, 27 364 (двадцять сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 37 коп. –пені, 82 516 (вісімдесят дві тисячі п’ятсот шістнадцять) грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 19 383 (дев’ятнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 09 коп. –17% річних, 3 981 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят одна) грн. 33 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 14.09.2009 року