ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.07.2006 року Справа № 4/270
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача юрисконсульт Ключнікова С.І.,
довіреність №40 від 20.01.2006;
від відповідача начальник юридичного відділу
Бондаренко Г.О., довіреність №14/1
від 04.01.2006;
головний бухгалтер Жданенко Л.М.,
довіреність №14/14 від 05.06.2006;
розглянувши
апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства
„Луганськводоканал”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 20.06.2006
по справі №4/270 (суддя-Батюк Г.М.)
за позовом Обласного комунального підприємства
„Луганськводпром”, м.Луганськ
до відповідача Обласного комунального підприємства
„Луганськводоканал”, м.Луганськ
про стягнення 100000 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
Обласне комунальне підприємство „Луганськводпром”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до обласного комунального підприємства „Луганськводоканал”, м.Луганськ про стягнення 100000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.2006 позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 20.06.2006 обласне комунальне підприємство „Луганськводоканал”, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить відмінити рішення та зобов’язати сторону передати ТМЦ відповідно взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу від 19.12.2005 №328 після оформлення належним чином довіреності та накладної на відпуск товару або визнати договір недійсним.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом не звернено достатньої уваги на оформлення первинних документів на відпуск ТМЦ, а саме правильності оформлення доручення та накладної; не взято до уваги факт відсутності отриманого ТМЦ на балансі відповідача, хоча він доводився документально, наданням документів первинного обліку.
Позивач відзивом №1042 від 21.07.2006 вимоги скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги обласного комунального підприємства „Луганськводоканал”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2006 по справі №4/270 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Баннова Т.М. - суддя, Парамонова Т.Ф.–суддя.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги обласного комунального підприємства „Луганськводоканал”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2006 по справі №4/270 у зв’язку з відрядженням судді Парамонової Т.Ф. її виключено із складу колегії та включено суддю Бойченка К.І.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх доводів і заперечень.
Як встановлено господарським судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №328 від 19.12.2005.
За умовами даного договору Продавець (позивач у справі) зобов’язався передати Покупцю (відповідач у справі) товар, а останній зобов’язався прийняти товар і оплатити.
Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що “Покупець”( відповідач у справі) здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “Продавця”( позивача у справі) після отримання товару не пізніше 5 банківських днів.
18.01.2006 до договору купівлі - продажу № 328 від 19.12.2005 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1, за якою п.5.1 договору викладений в наступній редакції: “Покупець”(відповідач у справі) здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “Продавця”( позивач у справі) після отримання товару наступним чином: перший платіж в розмірі 50000 грн. –15.02.2006; другий платіж в розмірі 50000 грн. -15.03.2006, третій платіж в розмірі 50000 грн. 00 коп. –15.04.2006, четвертий платіж в розмірі 50000 грн. 00 коп. –15.05.2006, п’ятий платіж в розмірі 50000 грн. –15.06.2006, шостий платіж в розмірі 50000 грн. –15.07.2006, сьомий платіж в розмірі 50000 грн. –15.08.2006, восьмий платіж в розмірі 51016 грн. 49 коп. –15.09.2006.
Згідно вищевказаного договору позивачем відпущений товар відповідачу на суму 401016 грн. 49 коп. за видатковою накладною № РН-0000012 від 22.12.2005 (а.с.9-10).
Відповідач згідно умов п.5.1 договору купівлі-продажу №328 від 19.12.2005 в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2006 до договору не перерахував 15.02.2006 50000 грн. та 15.03.2006 теж 50000 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого порушеного цивільного права і інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені ст.16 Цивільного кодексу України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлені підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, до яких у тому числі віднесені договори та інші правочини.
Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов’язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.
Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, але договором може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно договору №328 від 19.12.2005 позивач зобов”язався продати товар (сировину та матеріали), а відповідач прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Сторони за даним договором визначили загальну вартість товару (п.4.1 договору), порядок розрахунків за товар (п.5.1 в редакції додаткової угоди, п.5.2 та п.5.3 договору) та визначили, що товар відпускається шляхом самовивозу (п.6.1 договору).
Факт отримання відповідачем товару підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000012 від 22.12.2005 (а.с.9-10), копією довіреності ЯЛЖ №517296 від 19.12.2005 (а.с.15).
Крім того, факт отримання відповідачем товару підтверджується листом відповідача за №17/810 від 28.12.2005, який підписаний тією ж посадовою особою, що і договір та додаткова угода, відповідач запропонував позивачу провести розрахунок за отриманий товар в сумі 401016 грн. 49 коп. за договором №328 від 19.12.2005 шляхом проведення взаємозаліку по заборгованості позивача відповідачу.
У зв’язку з ненаданням позивачу погодження Ленінської міжрайонної податкової інспекції на проведення взаємозаліку за товар, взаємозалік проведений не був і зобов’язання відповідача по оплаті отриманого товару згідно п.5.1 договору в редакції додаткової угоди не виконані.
Доводи заявника апеляційної скарги щодо не оприходування товару за внутрішніми документами відповідача, то ці доводи судова колегія не приймає до уваги, оскільки внутрішня діяльність відповідача не стосується позивача в частині виконання зобов’язань за договором.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.
Відповідач –заявник апеляційної скарги, не надав належних доказів відповідно до приписів чинного законодавства в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі доводів.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2006 по справі №4/270 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –обласне комунальне підприємство „Луганськводоканал”, м.Луганськ.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу обласного комунального підприємства „Луганськводоканал”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2006 по справі №4/270 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2006 по справі №4/270 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- господарському суду Луганської області
5- до наряду