Справа № 2а-1380/09/1211
2009р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
09 червня 2009 року м.Красний Луч
Суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання бездіяльності та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
в с т а н о в и в:
08.05.2009р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання бездіяльності та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. В обґрунтування позову зазначив, що Управління ПФУ в м.Красний Луч в порушення вимог ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, йому неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії як „дитині війни” за 2008 року. Просить визнати бездіяльність відповідача та зобов’язати нарахувати та виплатити на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2008р. в сумі 1158,60грн.
До суду від позивача надійшла заява про розгляд адміністративної справи без його участі.
До суду від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просив відмовити позивачу у задоволені позову, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області, без порушення прав і інтересів позивача. Також, відповідач просив розглянути адміністративну справу у його відсутність у порядку письмового провадження.
01 червня 2009р. суддею постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилюються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Предметом спору в цій справі є визнання дії неправомірними, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за 2008 роки і на час пред’явлення позову дана справа підсудна Краснолуцькому міському суду у відповідності до ст.19 КАС України.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
Правовідносини по данному позову регулюються Конституцією України, Законом України Про Державний бюджет України на 2008р., Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст.3 Конституції України Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та якими на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим Краснолуцьким УПтСЗН 11.01.1985р.
Згідно із ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити підвищення пенсії, як дитині війни у 2008 року, суд виходить з наступного.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни, зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач зобов ’ язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого ст.58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року .
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом верховенства права, з метою передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, незаконною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч зробити виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком - з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В ідповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, як що адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в 3,40грн. за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.3, 8, 22, 152 Конституції України, ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України Про соціальний захист дітей війни від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік, Законом України Про прожитковий мінімум, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання бездіяльності та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 по нарахуванню та виплати щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням раніш виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: