Справа № 2-122/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року                                                                                           м. Маріуполь

                 Приморський районний суд у складі:

                               головуючого         – судді            Лузана В.В.

                                               при секретарі                  -      Демененко М.М.    

                                          за участю позивача –                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

      У квітні 2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу, відсотків та пені за користування грошима за договором позики, а також інфляційних витрат з відповідачки.

      У судовому засіданні позивач підтримав вимоги доповнив їх розрахунком станом на день розгляду справи та пояснив, що 01.04.2005р. між ним та відповідачкою було укладено угоду про позику грошів у сумі 2000 грн., яку відповідачка повинна була повернути до 01.05.2005р., однак своє зобов*язання не виконала. В подальшому обіцяла повернути борг з відсотками, однак до закінчення строку давності свої зобов*язання не виконала, у зв*язку з чим він звернувся до суду та просив стягнути з відповідачки на його користь суму боргу в розмірі 2000 грн., відсотки у сумі 16320 грн., виходячи з відсоткової ставки 0,5% за 1632 дня – часу просрочки, суму інфляції в розмірі 1630 грн., виходячи з індексу інфляції з травня 2005р. по травень 2009р., який склав 181,5%, та пеню в розмірі 16020 грн., виходячи з розміру 0,5% за 1602 дня просрочки.

       Відповідачка у судове засідання не з*явилась, в телеграмі на адресу суду звернулася з клопотанням відкласти розгляд справи у зв*язку з наміром досягнення мирової угоди з позивачем, яке залишено без задоволення, а справа розглянута у її відсутності на підставі наявних матеріалів.

       Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

       Даний висновок робиться на підставі наступних правових норм.

       Відповідно до ч.2ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов*язків є договори та інші правочини.

       Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (...сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

        Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

        Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов*язання, так, ч.2 зазначеної статті визначено, що боржник, який просрочив виконання грошового зобов*язання, за вимогою кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочки, а також 3% річних від просроченої суми.

        Судом встановлений той факт, що відповідачка за розпискою зобов*язана повернути в строк до 01.05.2005р. суму боргу у розмірі 2000 грн.

        Дане зобов*язання відповідачка не виконала та на день розгляду справи є просрочена сума боргу 2000 грн., що нею не заперечується. Розмір 3% річних, пені та суми інфляції підтверджені відповідними розрахунками.

       За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити, оскільки позивач не пред*являє вимог про повернення витрат по ІТЗ, то суд їх не стягує з відповідачки, а судовий збір, від сплати якого позивач звільнений як інвалід другої групи, слід стягнути на користь держави, відповідно до розміру задоволеного позову.

         Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 196, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 2000 грн., відсотки у сумі 16320 грн., суму інфляції в розмірі 1630 грн. та пеню в розмірі 16020 грн., а всього – 35970 (тридцять п*ять тисяч дев*ятьсот сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 360 грн.   (місцевий бюджет Приморського району ОКПО 34686694, ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055).  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто через десять днів; якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                            Суддя