Справа №2-204 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Юр'євої A.M.
при секретарі Галда С.В., Чередниченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що 12.01.2006 року державним виконавцем ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м.Харкова ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа НОМЕР_1 Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.12.2005 року.
12.01.2006 року державним виконавцем ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт та заборонено відчуження квартириАДРЕСА_1, що ніби-то належить ОСОБА_3, 1972 року народження.
18.02.2006 року тим самим державним виконавцем проведено опис майна за наслідками якого складено акт опису й арешту наступного майна: телевізор «Тошиба», відеомагнітофон «Самсунг», музичний центр «Айва» з двома колонками, підставка під телевізор, м*який куточок- диван та два крісла.
Позивачка вказує на те, що за адресою : АДРЕСА_1 вона мешкає одна, є власником квартири на підставі свідоцтва про право власності від 10.04.2001 року та усіх речей, що знаходяться у квартирі, у тому числі і тих, що включено до акту опису й арешту майна. Всі речі, зазначені в акті опису, придбані нею особисто, на власні кошти. її син ОСОБА_3 участі у придбанні як квартири, так і речей, зазначених в акті опису й арешту майна, не приймав та з моменту отримання квартири в ній не мешкав.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача ДВС у Комінтернівському районі м.Харкова ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 визнали у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що при розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_3 та при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди було встановлено, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_6 вважає, що позивачкою не надано доказів на підтвердження позовних вимог.Однак він не заперечував проти зняття арешту з квартири АДРЕСА_1.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
2
Судом встановлено, що 12.01.2006 року державним виконавцем ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м.Харкова ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа НОМЕР_1 Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.12.2005 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4395,66 гр. / а.с.7/.
12.01.2006 року державним виконавцем ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт та заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1, що ніби-то належить ОСОБА_3, 1972 року народження / а.с.8/.
18.02.2006 року тим самим державним виконавцем ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м.Харкова ОСОБА_4 проведено опис майна за наслідками якого складено акт опису й арешту наступного майна: телевізора «Тошиба», модель №29 A3R діагональ 72 см. сірого кольору, відеомагнітофона «SAMSUNG» SVR-155 сірого кольору, музичного центру «Айва» з двома колонками модель SX- NSZ 502 сірого кольору, підставки під телевізор з двома ніжками у вигляді колон сірого кольору, м* якого куточка : диван та два крісла світло-коричньового велюрового покриття / а.с. 9-10/.
Згідно зі свідоцтвом про право власності, що видане 10 квітня 2001 року Комінтернівською районною радою АДРЕСА_1 за правом приватної власності належить ОСОБА_1 / а.с.4/.
З договору №893/99-1/21 від 29.10.1999 року вбачається, що ОСОБА_1 на придбання квартири за вищезазначеною адресою ДП «Завод ім..Малишева» була надана позика / а.с.5/.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 1979 року до цього часу працює на ДП « Завод ім.Малишева» та отримує заробітну плату / а.с.56-63/.
Відповідно до довідки ЖБК «ЖБК-98» НОМЕР_2 у квартирі АДРЕСА_1 прописано дві особи: власник ОСОБА_1 з 28.08.2001 року та її син ОСОБА_3 з 31.10.2001 року. Станом на 22.02.2006 року за цією адресою фактично проживає одна особа ОСОБА_1 / а.с. 15/.
Допитані у судовому засіданні свідкі показали:
ОСОБА_8/ сусід позивачки/ про те, що , у однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 проживає тільки одна ОСОБА_1, її син відвідує, але разом з нею не проживає. Позивачка забезпечена людина і він бачив те, що вона завозила в квартиру м*кий куточок, телевізор та інше. У квартирі ОСОБА_1 він особистих речей ОСОБА_3 не бачив і там є тільки одне спальне місце;
ОСОБА_9 про те, що у квартирі АДРЕСА_1, дє він є головою ЖБК «ЖБК-98» прописані дві особи власник та член її родини -син, а фактично проживає тільки власник квартири.Останні 4 роки він ОСОБА_3 у квартирі не бачив. У квартирі ОСОБА_1 він був неодноразово, там є тільки одне спальне місце .
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 не мешкає, за цією адресою він тільки зареєстрований.
Арешт на квартиру АДРЕСА_1 12.01.2006 року накладено безпідставно, оскільки судом встановлено, що власником квартири є ОСОБА_1.
3
Судом також встановлено, що майно, на яке накладено арешт: телевізор «Тошиба», модель №29 A3R діагональ 72 см. сірого кольору, відеомагнітофон «SAMSUNG» SVR-155 сірого кольору, музичний центр «Айва» з двома колонками модель SX- NSZ 502 сірого кольору, підставка під телевізор з двома ніжками у вигляді колон сірого кольору, м*який куточок : диван та два крісла світло-коричньового велюрового покриття, згідно з актом опису й арешту майна належить позивачу ОСОБА_1, а тому воно підлягає виключенню з нього
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими.
Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 суд до уваги не приймає, оскільки вони безпідставні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218,383,384 ЦПК України,ст.ст. 319,325,328,384,386,391,392 ЦК України, Законом України « Про власність», Законом України «Про виконавче провадження»,-
РЕШИЛ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити .
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1,що накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Комінтернівському районі м.Харкова ОСОБА_4 від 12 січня 2006 року, яка належить ОСОБА_1.
Виключити з акту опису й арешту майна від 18 лютого 2006 року Державної виконавчої служби у Комінтернівському районі м.Харкова та зняти арешт з : телевізора «Тошиба», модель №29 A3R діагональ 72 см. сірого кольору, відеомагнітофона «SAMSUNG» SVR-155 сірого кольору, музичного центру «Айва» з двома колонками модель SX- NSZ 502 сірого кольору, підставки під телевізор з двома ніжками у вигляді колон сірого кольору, м*якого куточка : диван та два крісла світло-коричньового велюрового покриття, визнавши на нього право власності за ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.