ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.09.09р.Справа № 30/197-09(25/190-08)
За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
До відповідача: Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
За участю прокуратури Дніпропетровської області
Про: визнання права власності
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Білий О.С., довіреність №01-мр від 08.01.2009 року, головний спеціаліст - юрисконсульт
В засіданні брали участь: Зіма В.Б., прокурор відділу прокурату Дніпропетровської області, посвідчення № 117
СУТЬ СПОРУ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) звернувся до господарського суду із позовом про визнання за ним права власності на приміщення торгового павільйону, загальною площею 37,5 м2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 року позов приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено, визнано за ним право власності на приміщення торгового павільйону, загальною площею 37,5 м2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 року по справі №25/190-8 скасовано, справу №25/190-08 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням голови суду від 20.07.2009 року справу №25/190-08 передано на новий розгляд судді Євстигнеєвій Н.М.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2009 року справу №25/190-08 до свого провадження та присвоєно їй номер 30/197-09(25/190-08), розгляд справи призначено на 01.09.2009 року на 12:20 год.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 01.09.2009 року на 16.09.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 319, 321, 330 Цивільного кодексу України та тим, що позивач є законним власником спірних об’єктів нерухомості, які він побудував за власний рахунок та які введені в експлуатацію.
Відповідач проти позову заперечує та посилається на самовільне здійснення позивачем будівництва без оформлення землекористування відповідною земельною ділянкою, на якій розташований спірний об’єкт нерухомості.
У судовому засіданні 16.09.2009 року представником відповідача надано довідку №2вих.-10/585зв від 15.09.2009 року Управління земельних відносин Дніпропетровської міської ради, згідно якої приватному підприємцю ОСОБА_1 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 під об’єкт нерухомості (торговий павільйон) в користування на умовах оренди не надавалася.
Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.
У судове засідання, яке відбулося 16.09.2009 року позивач не з’явився, витребуваних господарським судом документів не надав. З метою належного повідомлення позивача про день, час, місце розгляду справи господарським судом було направлено на адресу позивача, яка зазначена в позові, копію ухвали від 01.09.2009 року, однак конверт повернувся з відміткою пошти: „за закінченням терміну зберігання”.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником відповідача та прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області не заявлялося.
За погодженням представника відповідача та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Розпорядженням виконавчого комітету заводської районної ради Дніпропетровської області №149-р від 06.09.1999 року приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на встановлення торгового павільйону на центральному ринку м. Дніпродзержинська.
Відповідно до зазначеного розпорядження приватному підприємцю ОСОБА_1 необхідно забезпечити: виконання робіт згідно з проектом; оформлення відповідних документів на право користування земельною ділянкою; оформлення необхідних документів на право торгівлі; належний санітарний стан прилеглої території у радіусі 15 м.
Термін дії розпорядження 1 рік.
10.05.2001 року технічної комісією про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності в експлуатацію підписаний акт про прийняття в експлуатацію торговельний павільйон, що розташований на території ДП „Центральний ринок” приватного підприємця ОСОБА_1.
Розпорядженням Заводської районної ради м. Дніпродзержинська від 22.05.2002 року №90-р приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволено подальшу експлуатацію торгового кіоску на території ДП „Центральний ринок”. Термін дії розпорядження 1 рік.
Протягом 2006 року приватним підприємцем ОСОБА_1 були здійснені конструктивні поліпшення спірного приміщення.
В листопаді 2006 року, на замовлення позивача, Державним проектним інститутом „Дніпродзержинськгражданпроект” складений Технічний висновок про стан конструкції самовільно побудованого магазину промтоварів на Центральному ринку в м. Дніпродзержинську, відповідно до якого всі будівельні конструкції магазину знаходяться в задовільному стані та придатні для довгострокової експлуатації; роботи по будівництву магазину виконані з дотриманням вимог будівельних норм із використанням якісних матеріалів та з високою якістю робіт; магазин має відособлені виходи на територію ринку та провулок Кирпичний.
Згідно листа в.о. першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради №7м-06/793 від 27.12.2006 року торгівельному павільйону надано адресу: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
16.01.2007 року обласним комунальним підприємством "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" був виготовлений технічний паспорт на торгівельний павільйон за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Кирпичний №69-136, згідно якого загальна площа об’єкту становить 37,5 м2.
З метою реєстрації права власності на спірне приміщення, позивач звернувся до обласного комунального підприємства "Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації" з відповідною заявою, але позивачу листом від 31.01.2008 року №41 було відмовлено з посиланням на те, що заявником не надані документи про відведення земельної ділянки на території центрального ринку та докази, які б підтверджували право гр. ОСОБА_1 на будівництво торгівельного павільйону.
Позивач просить визнати право власності на торгівельний павільйон, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Будівництво вважається самочинним якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України).
Оскільки спірний об’єкт (торговельний павільйон) збудовано без належного погодження та затвердження належним чином проекту будівництва, таке будівництво є самочинним також за приписами закону, а саме згідно ст. 376 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно довідки Управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради №2вих..-10/585зв від 15.09.2009 року приватному підприємцю ОСОБА_1 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 під об’єкт нерухомості (торговий павільйон) в користування на умовах оренди не надавалася.
Згідно ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Доказів прийняття в експлуатацію спірного об'єкту після здійснення конструктивних поліпшень позивачем до суду не надано. Поданий до суду акт технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності в експлуатацію стосується стаціонарної малої архітектурної форми, а не спірного об'єкту - торгівельного павільйону після здійснення конструктивних поліпшення.
Крім того, ч.1 ст. 376 ЦК України визначене поняття "самовільної забудови", яке охоплює три рівнозначні та самостійні обставини. Нормою закону передбачена можливість визнання у судовому порядку права власності на самовільну забудову лише за обставини, пов’язаної з правом особи на земельну ділянку, що розуміється як умова виключення інших двох обставин, пов’язаних з можливістю визнання об’єкту нерухомого майна самовільною забудовою.
Правовий аналіз законодавчого положення ч.4 ст. 376 ЦК України дає можливість зробити висновок, що заперечення власника (користувача) проти визнання права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво, або якщо це порушує права інших осіб, є перешкодою для визнання у судовому порядку права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво навіть при наявності обставин, визначених законом для визнання у судовому порядку права власності на самочинне будівництво.
Дніпродзержинська міська рада є суб’єктом права власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний об'єкт, та одночасно є представницьким органом територіальної громади, заперечення якої проти визнання права власності на самовільну забудову, є запереченням власника та посиланням на порушення прав членів територіальної громади на їх спільне проживання за правилами та нормами, визначеними законом.
З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на спірний об’єкт.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно
до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 18.09.2009 року)