ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 р. | № 28/13-09 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
Т. Добролюбової - головуючого, Т.Гоголь, В.Швеця |
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача відповідача матеріали касаційної скарги | Скиба С.Г. дов. б/н, б/д не з’явились, повідомлені належним чином Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" |
на постанову | від 07.05.2009 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 28/13-09 господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" |
до про | Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнення 23694,86 грн. |
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" безпідставно списаної провізної плати у сумі 23 694,86 грн. та стягнених судових витрат. Позов вмотивований тим, що квитанції про приймання вантажу, оформлені Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" на хопер-дозаторні вертушки не відповідають порядку оформлення перевізних документів, а тому не можуть
Доповідач: суддя Гоголь Т.Г.
вважатися належними документами для списання грошових коштів з особового рахунку платника.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 року (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки провізна плата відповідачем визначена та стягнена правомірно на підставі пункту 17.6 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне керівництво №1), згідно якого перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейсового рухомого складу локомотивів парку залізниць сплачується відповідно до тарифної схеми № 18.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року (судді: Лисенко О.М., Виноградник О.М., Герасименко І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 року залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" в якій скаржник просить рішення господарського суду та апеляційну постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника в повному обсязі. В касаційній скарзі заявник зазначає, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 30, 33, 43, 65, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено господарськими судами, між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" укладено договір від 31.01.2007 року за № ПР/М - 07100/НЮп/07-12/388-У про організацію перевезень вантажів залізницями України. Згідно з залізничними накладними №№ 45188659, 45188660, зі станції Богуславський було відправлено хопер-дозаторні вертушки у кількості 50 порожніх вагонів. Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що Товариство здійснює платежі за перевезення і обслуговування вантажів при розрахунках у гривнях на розподільчий рахунок Єдиного технологічного центру з обробки перевізних документів №26038000002001 у Дніпропетровській філії АБ "Експрес-Банк" МФО 306964 ЄДРПОУ 01073828. Розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Товариством, виходячи із очікуваного обсягу перевезень вантажів та інших послуг на підставі діючих тарифів. Відповідно до пункту 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів (стяття 62 Статуту Залізниць України), плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Згідно зі статтею 23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). На підставі розділу І Загальних положень Статуту, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів (статті 6, 23, 24 Статуту) вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: "Станція і залізниця призначення" - зазначається точне і повне найменування станції та залізниці призначення вантажу і код станції у відповідності з Тарифним керівництвом № 4; "Відправник" - зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код; "Його поштова адреса" - зазначається поштова адреса відправника з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку; "Одержувач" і "його поштова адреса" - заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник"; "Платник" - зазначається найменування відправника і код, присвоєний йому розрахунковим підрозділом залізниці (ТехПД); "Рахунок відправника" - зазначаються найменування і номер рахунку відправника, а також місце - знаходження установи банку, який його обслуговує, і код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). "Найменування вантажу" - зазначається повне і точне найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів. Пунктом 2.3 вказаних Правил у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Судами встановлено, що за вказані перевезення, залізницею стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", провізну плату з особового рахунку Товаритства № 9001882 по ТехПД у розмірі 23694,86 грн. (з урахуванням ПДВ). Стягнення залізницею провізної плати з особового рахунку ВАТ "Павлоградвугілля" здійснювалось на підставі оформлених відправником - філіалом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" ПТП "Павлоградвантажтранс" перевізних документів, в яких зазначено платником тарифу - ВАТ „Павлоградвугілля". При визначенні розміру провізної плати за наданні залізницею перевезення, остання керувалася пунктом 17.6 Тарифного керівництва № 1, відповідно до якого перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу локомотивом парку залізниць сплачуються відповідно до тарифної схеми 18. Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено, що отримані гроші ТехПД залізниця заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійснення перевезення і надані послуги. Оскільки попередні судові інстанції встановили, що перевезення вантажу (яке підлягає оплаті відповідно до укладеного договору перевезення) було здійснено залізницею на підставі оформлених залізничних накладних та, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за неправильно (помилково) надані у них відомості, касаційна інстанція не вбачає правових підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 ?Про судове рішення?, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Отже, твердження скаржника про порушення апеляційним судом норм діючого законодавства не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року у справі № 28/13-09 –залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" –без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець