ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01 вересня 2009 р. № К39/185-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г.
Швеця В.О.
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 липня 2009 року
у справі№ К39/185-08
господарського судуДніпропетровської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
до
за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури"
ОСОБА_1
провизнання недійсними рішень
Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.09, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.
Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, касаційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 ґрунтується на твердженні скаржника про невірне застосування судами рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14, при цьому, скаржник виходить виключно з невірної оцінки судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин. Однак, у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.09 у справі № К39/185-08 повернути скаржникові без розгляду.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь В. Швець