ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

01 вересня 2009 р.                                                                                   № 23/149  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пятачок-2007"

на постанову
Донецького апеляційного господарського суду

від 07 квітня 2009 року

у справі№ 23/149

господарського судуДонецької області

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пятачок-2007"

прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми

        Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пятачок-2007" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.09 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

         Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального  кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. У відповідності до пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито із позовних заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з цим, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5177,71 грн та зобов'язання вчинити певні дії. Заявник просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду у повному обсязі. Зазначена постанова містить висновки за наслідками розгляду як майнової так і немайнової вимоги. Відтак, за подання касаційної скарги має бути сплачено за вимоги майнового характеру –51  грн та відповідно із позовної вимоги немайнового характеру - 42,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пятачок-2007" до касаційної скарги додало квитанцію від 14.07.09 про сплату скаржником державного мита в сумі 75,00 грн, що не відповідає вимогам вказаних приписів і є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.        

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                    УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пятачок-2007" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.09 у справі № 23/149 Господарського суду Донецької області повернути скаржникові без розгляду.

Головуючий суддя:                                                          Т. Добролюбова

          Судді:                                                                                  Т. Гоголь

                                                                                                   В. Швець