Справа № 1-56 2007 року

ВИРОК

Ім'ям України

02 березня 2007 року

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської обл.

в складі : головуючої судді Триголової В.М.

при секретарі Цирень О.С.

з участю прокурора Мазун О. А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимої, по ст. 185 ч.1 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2006 р. вночі ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі мешканця м.Ніжнна ОСОБА_2 і перебуваючи в нетверезому стані, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув , вкрала з кишені куртки потерпілого телефон "Нокіа 6670" вартістю 656 гр., в якому знаходилась сім-карта вартістю 6 гр. і на якій був залишок грошей 10 гр. Крім того, ОСОБА_1 зняла зі спячого ОСОБА_2 золотий ланцюжок вартістю 776 гр. 97 коп., а з кишені штанів ОСОБА_2 вкрала 20 гривень. Всього ОСОБА_1 вкрала грошей і речей у потерпілого на суму 1468 гр. 97 коп.

В суді ОСОБА_1 винною себе в пред'явленому їй звинуваченні визнала , проте показання дати суду відмовилась, але на попередньому слідстві вона допитувалась як обвинувачувана ( а.с. 49) і також визнавала себе винною в пред'явленому їй звинуваченні і пояснювала, що вночі 02 грудня 2006 р. вона познайомилась в м.Ніжині на вул .Незалежності з незнайомим їй раніше потерпілим. Він запросив її до себе додому. Вона погодилась . Коли вони прийшли до потерпілого додому, він пригостив її горілкою , після чого заснув. Вона вкрала в нього мобільний телефон , гроші, золотий ланцюжок і пішла.

Потерпілий ОСОБА_2 на попередньому слідстві ( а.с. 11) пояснив , що в ніч на 02 грудня 2006 р. він познайомився з підсудною і запросив до себе додому , на що вона погодилась. Вдома вона попросила в нього горілки . Він сходив до кафе, купив горшки , і вони її випили, після чого він заснув. Проснувшись вранці, він побачив, що підсудної немає, а в нього зникли 20 гр. грошей , золотий ланцюжок і телефон. Він заявив в міліцію .

Вартість вкраденого підтверджується висновком товарознавчої експертизи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд прийшов до висновку , що винуватість ОСОБА_1 в пред'явленому їй звинуваченні доведена повністю матеріалами попереднього та судового слідств . її дії правильно кваліфіковані по ст. 185 ч.1 КК України , так як вона таємно вкрала чуже майно. Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_1 суд враховує її позитивні характеристики з місця проживання , а також тяжкість та суспільну небезпеку скоєного нею, а також і обтяжуючу відповідальність обставину , якою суд визнав те , що злочин вона вчинила в стані сп'яніння .

З врахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи її першу судимість , суд вважає ще можливим виправлення ОСОБА_1 без відбуття покарання . По відношенню до неї слід примінити ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання , призначивши іспитовий строк, та на підставі ст. 76 КК України покласти на неї обов'язок періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи .

На попередньому слідстві потерпілий заявив цивільний позов (а.с. 12) про стягнення з підсудної 1468 гр. 97 коп. за вкрадені гроші телефон з сім-картою і золотий ланцюжок.

Вартість вкраденого підтверджується висновком товарознавчої експертизи ( а.с. 21) і довідкою про вартість золота ( а.с. 9).

Підсудна позов визнала , суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323 і 324 КПК України ,суд

ПРИГОВОРИВ :

ОСОБА_1 визнати винною по ст. 185 ч.І КК України і призначити покарання по ст. 185 ч.1 КК України у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.

Примінити ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання , якщо вона на протязі 3 ( трьох) років не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1468 ( одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень 97 копійок.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання .

На вирок може бути подана апеляція прокурором, засудженою і іншими учасниками судового розгляду на протязі п'ятнадцяти днів з дня його винесення.