ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
02.07.2009 | Справа №2-15/2529-2009 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588)
До відповідача Підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «Росмен» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (96026, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 14а, к. 303 ідентифікаційний код 33364847 )
Про стягнення 33 146, 00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Мандзюк М.В., довіреність № 12752 від 03.07.2008р. у справі.
Від відповідача – Олійник В.А., довіреність б/н від 01.01.2009р. у справі.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Підприємства «Росмен» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» про стягнення 33 146,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за отримані послуги за договором № 159 вих.- 13, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 33 146,00 грн., що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
У судовому засіданні представник відповідача в усній формі визнав суму заборгованості, проте вимоги ухвали суду не виконав, відзиву не надав.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
12.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Підприємство) (позивач) та Підприємством «Росмен» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (Замовник) (відповідач) був укладений Договір 159 вих -13. (а.с. 10-13)
Згідно з пунктом 1.1 Договору Підприємство надає клієнтам Замовника послуги з розміщення в номерах з триразовим харчуванням(Послуги) шляхом циклічних заїздів.
Відповідно до пункту 4.4 Оплата вартості Послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підприємства шляхом 100% передоплати до початку заїзду.
Згідно із пунктом 4.9 Договору після заїзду сторони складають акт виконаних робіт.
Строк дії договору передбачений пунктом 8.1 Договору та становить з моменту його підписання до 30.09.2008 р.
Сторонами не представлено доказів розірвання договору, зміни його умов або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Так на виконання умов договору позивачем були надані послуги на загальну суму 506 217,60 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами прийомки – здачі виконаних робіт (послуг) (а.с.15-23)
Отримання вказаних послуг підтверджено відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка у актах.
Проте відповідачем не була здійснена своєчасна оплата та у повному обсязі за отримані послуги, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 33 146,00 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати отриманих послуг .
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків за договором № 159 вих -13 від 12.06.2008р., щодо сплати вартості отриманих послуг в повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 33 146,00 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів. Сума заборгованості підтверджена відповідачем шляхом підписання акту звірки на вказану суму.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.07.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «Росмен» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (96026, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 14а, к. 303 ідентифікаційний код 33364847 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588, п/р 260064839 у КРД «РайффайзенБанкАваль» м. Сімферополь, МФО 324021) 33 146,00 грн. заборгованості, 331, 46 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.