ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2009 р. Справа № 11/1519
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Даценко О.Ф. (довіреність від 15.05.2009р.),
від відповідача: не з"явився,
від прокуратури: Слівінський О.О. (посвідчення №115),
в порядку ст.30 ГПК України брали участь в судовому засіданні - начальник відділу інструментально-лабораторного контролю: ОСОБА_3. (посвідчення 000018), та державний інспектор з ОНПС Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області: ОСОБА_4 (посвідчення №000076),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Командор" (м. Хмельницький)
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "23" вересня 2008 р. у справі № 11/1519 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нетішин) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (м. Хмельницький)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Командор" (м. Хмельницький)
про стягнення 13 897,44 грн. шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2008р. у справі №11/1519 позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м.Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю „Командор" про стягнення 13897,44 грн. шкоди задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Командор" 13 897,44 грн. шкоди, 138,97 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Командор" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти новий судовий акт про відмову в позові з підстав, наведених у скарзі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.
Зокрема, скаржник вказав, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №001265 від 06.12.2007р. не встановлено факту скидання стічних вод з автомийки у водний об"єкт, розташований за нею.
Зазначив, що висновком спеціаліста НДЕКЦ при УМВС Хмельницької області №614 від 26.06.2008р. підтверджено відсутність слідів пально-мастильних матеріалів в пробах грунту, які були відібрані відповідно до акта відбору проб грунтів від 13.06.2008р., складеного представниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області.
На думку скаржника, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято до уваги те, що згідно акта відбору грунтів №П-06-12-07-31 від 07.12.2007р. проба №1 відібрана за мийкою біля септика, а фонова проба №2 відібрана на газоні з лівої сторони від ТОВ "Командор", та як свідчить протокол вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів концентрація забруднюючої речовини у фоновій пробі №2 виявилася більшою, ніж її концентрація у пробі №1.
Крім того, ані протоколи, ані акти про порушення ТОВ "Командор" законодавства з охорони природного середовища та заподіяння шкоди землі уповноваженими особами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України не складались.
Представник відповідача в засідання суду не з"явився.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від ТОВ "Командор" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності повноважного представника.
Розгляд апеляційної скарги здійснюється за відсутності повноважного представника ТОВ "Командор", оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечив проти її доводів, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України брали участь в судовому засіданні начальник відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_3. (посвідчення 000018) та державний інспектор з ОНПС Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області: ОСОБА_4 (посвідчення №000076).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Командор" для обслуговування мийки автомобілів в м. Хмельницькому на розі вулиць Прибузької-Трудової використовується земельна ділянка орієнтовною площею 280 кв.м., яка належить Хмельницькій міській раді.
Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведено перевірку ТОВ „Командор" дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що використовуючи вказану земельну ділянку для обслуговування виробничих та побутових приміщень автомийки посадові особи ТОВ „Командор" провели викачування рідких нечистот з чотирьох послідовно сполучених септиків для тимчасового зберігання відходів безпосередньо на земельну ділянку поблизу автомийки.
06.12.2007 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Мартиновим А.Ю. та начальником відділу інструментально-лабораторного контролю Хоменко С.О. оглянуто земельну ділянку, на якій розташований даний об'єкт, й складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за №001265.
Відповідно до акта №А-06-12-07-31 від 06.12.2007р. відібрано проби грунтів на предмет наявності в них забруднення нафтопродуктами.
За результатами досліджень проб грунтів, відібраних на автомийці, встановлено, що товариством „Командор", внаслідок незаконного скидання рідких нечистот із септиків автомийки при наданні послуг по миттю автомобілів забруднено нафтопродуктами земельну ділянку загальною площею 24 кв.м.
Розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу товариством „Командор" внаслідок забрудненням земель нафтопродуктами, обрахований згідно „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р., становить 13897,44 грн.
Письмові пояснення інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області ОСОБА_4 та колишнього директора приватного малого підприємства „Інзбрук" ОСОБА_5 підтверджують факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Командор" вимог природоохоронного законодавства й проведення незаконного скидання стічних вод автомийки на земельну ділянку, внаслідок чого і відбулося забруднення грунту нафтопродуктами.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Командор" в добровільному порядку шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в наслідок забруднення земельної ділянки нафтопродуктами, не відшкодувало.
У березні 2008 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Командор" про стягнення 13897,44 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель нафтопродуктами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2008р., як вже зазначалось, позов задоволено.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 91, 96 Земельного Кодексу України власники (користувачі) земельних ділянок зобов'язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля та зберігати корисні властивості землі.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов"язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшуванню обсягів утворення відходів, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, а також відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Згідно зі ст. 42 вищевказаного Закону України особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов"язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Зазначена норма кореспондується зі ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення природоохоронного законодавства несуть особи, винні, зокрема, в допущені наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зазначена норма визначає загальне правило щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи та настанням шкоди; вина завдавача шкоди. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 (далі - Методика) (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149), факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
З п. 3.1 Методики вбачається, що забруднення земель характеризується кількісними і якісними змінами, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому, такі зміни можуть бути зумовлені наступними факторами: появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було; збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Таким чином, факт та ступінь забруднення земель, а отже і розмір заподіяної шкоди визначається в результаті порівняння показників стану землі на момент виявлення забруднення з аналогічними попередніми показниками.
Вина ТОВ "Командор" у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення грунтів нафтопродуктами підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №001265 від 06.12.2007р., актом відбору проб грунтів №А-06-12-07-31 від 06.12.2007р., розрахунком розміру шкоди, поданням начальника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також поясненнями начальника відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_3 та державного інспектора з ОНПС Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області ОСОБА_4, які в порядку ст. 30 ГПК України брали участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Таким чином, факт забруднення ТОВ "Командор" земельної ділянки площею 24 кв.м підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в зв"язку з чим Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області правомірно нараховано шкоду за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 13897,44 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що згідно з Роз"ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27 червня 2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Доведеність вини відповідача матеріалами справи, враховуючи принцип презумпції вини правопорушника і відсутність доказів невинності відповідача, зумовили ґрунтовний висновок суду першої інстанції про наявність вини ТОВ "Командор" у порушенні природоохоронного законодавства.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Командор".
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 23.02.2009р. у справі №11/1519 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23 вересня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Командор" - без задоволення.
2. Справу №11/1519 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - Хмельницькій міжрайонній природоохоронній прокуратурі, м. Нетішин;
5 - прокуратурі Житомирської області,
6 - в наряд.