Справа № 815/5807/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Югагросбит» про накладення арешту на кошти платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (надалі по тексту позивач або ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Югагросбит» (надалі по тексту - відповідач або ТОВ «Югагросбит») про накладення арешту на кошти такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від допуску до проведення перевірки працівників позивача.

У судовому засіданні 15 листопада 2016 року, зважаючи на неявку відповідача, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що начальником ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 20.10.2016 року видано наказ № 540 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югагросбит» (а.с. 6).

20.10.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складені направлення № 385/15-54-14-02, № 386/15-54-14-02 на перевірку (а.с. 7-8).

21.10.2016 року посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 302/15-54-14-02, яким було засвідчено відмову у допуску посадових осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югагросбит» (а.с. 9).

У вказаному акті зазначено, що керівник ТОВ «Югагросбит» Лєнц В.Є. був ознайомлений з наказом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2016 року № 540 про проведення перевірки, від отримання копії наказу відмовився та у допуску до проведення перевірки ТОВ «Югагросбит», призначеної у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючого органу відмовлено.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України, у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Також розрізняється порядок зняття арешту, накладеного на майно платника податків, та арешту коштів на рахунках платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється: 1) або у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України ); 2) або на підставі рішення органу державної податкової служби про звільнення майна з під арешту, яке приймається протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли такому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення адміністративного арешту (пункт 94.20статті 94 Податкового кодексу України ).

У свою чергу, звільнення від арешту коштів на рахунках платника податків відповідно до абзацу третього пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України відбувається за рішенням того ж самого органу, який наклав відповідний арешт, тобто за рішенням суду. Рішення податковий орган в такому разі не приймає.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України . Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Аналогічну позицією звисловлює і Вищий адміністративний суд України в листі від 29.04.2013 року № 642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів».

На час розгляду позовної заяви, наказ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2016 року № 540, направлення на перевірку відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями Податкового кодексу України передбачене таке право платника податків у разі незгоди з винесенням вказаних документів.

Враховуючи те, що відповідач відмовився від допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу, які мали законні підстави для проведення перевірки, суд вважає за можливе застосувати арешт коштів на рахунках платника податків.

Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджується довідкою про рахунки в банківських (фінансових) установах, які належать ТОВ «Югагросбит», долученою до матеріалів справи.

Отже, приймаючи до уваги викладене, враховуючи правомірність наказу позивача від 20.10.2016 року № 540, а також те, що відповідачем не надано будь - яких обґрунтованих пояснень щодо підстав відмови у допуску посадових осіб ДПІ до перевірки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Югагросбит» про накладення арешту на кошти платника податків, - задовольнити.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Югагросбит» (код ЄДРПОУ 39878566), що знаходяться на наступних розрахункових рахунках у банківських установах: ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, рахунки: №26000010339401 (840-долар США), №26000010339401 (978-євро), №26000010339401 (980-українська гривня); Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, рахунок № 37510000252298 (980-українська гривня); ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355, рахунки: №26007232910001 (840-долар США), №26007232910001 (980-українська гривня), №26007232910001 (985-польський злотий), №26007232910001 (949-турецька ліра).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов