Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2009 р. Справа № 5/124-09
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Кравець Т.В. судді Гончар Т.В. , судді Пуль О.А.
при секретарі Горбачовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1
відповідача – не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№1578 С/2-5)
на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009 року
по справі № 5/124-09 (суддя Гудим В.Д.)
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми
про визнання протиправним та скасування рішення від 26.12.2008 р., -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року позивач подав позовну заяву, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №03-06/05-2008 від 26.12.2008р. № 74 в частині визнання дій фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 такими, що порушили вимоги законодавства про захист економічної конкуренції та стягнення з неї штрафу у розмірі 17 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неповним з*ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у даному рішенні обставинам справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2009 року по справі №54/08-08 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №03-06/05-2008 від 26.12.2008р. № 74 в частині визнання дій фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №22 "Насіннєва станція - Залізничний вокзал" міста Суми, що здійснюються у режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.
Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеного рішення та відмову ФО-П ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету в частині визнання дій ФО-П ОСОБА_1 порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Посилається на прийняття рішення без обговорення усіх обставин справи, не здійснення всебічного, повного і об*єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Скарга обґрунтована належною оцінкою Антимонопольним комітетом доводів, правомірністю використання депутатського запиту в якості належного доказу порушення позивачем конкурентного законодавства.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та зазначає, що під час розгляду справи Адміністративною колегією він повідомив, що перевезення належним йому маршрутним таксі здійснювалось за затвердженим тарифом - 1 грн. з одного пасажира, що підтверджується показаннями свідків та колективним зверненням мешканців с. Сад. Однак відповідач, без жодної перевірки реальних обставин справи прийняв рішення про визнання дій ФО-П ОСОБА_1 порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції та стягнення з позивача штрафу у розмірі 17 000 грн., хоча правових підстав порушувати провадження у справі відносно нього не було.
31.08.2009р. на адресу суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника, яке підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Перевіривши, в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи із наступного.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції 26.12.08р. відповідачем винесено рішення № 74, яким визнано дії фізичних осіб-підприємців, в тому числі –ФО-П ОСОБА_1, які полягали у непогодженому виконавчим комітетом Сумської міської ради одночасному підвищенні 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн. до 1,5 грн., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №22 "Насіннєва станція - Залізничний вокзал" міста Суми, що здійснюються у режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій та на позивача накладено штраф у розмірі 17000грн. (далі –Рішення Антимонопольного комітету).
14.01.2008 до Сумського обласного територіального відділення АМК надійшла скарга та 16.01.08р. доповнення до скарги гр. ОСОБА_2, в яких остання повідомила про підвищення проїзду по маршруту № 22 конкретним перевізником - ОСОБА_3 (а.с. 35-36).
23.01.2008 до тервідділення надійшов запит депутата Сумської міської ради Калінінської Т.С. щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях перевізників, зокрема, на маршруті №22, які 08.01.2008 р. одночасно здійснили підвищення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на маршруті № 22, без належного та об'єктивного економічного обґрунтування підстав для такого підвищення.
З тексту депутатського запиту Калінінської Т.С. вбачається, що до неї, як депутата звернулися мешканці міста з приводу підвищення ціни 08.01.08р. на перевезення пасажирів на постійних маршрутах автобусами в режимі маршрутного таксі з 1 грн. до 1,5 грн. Як повідомила депутат його помічниками була проведена робота і виявлені наступні перевізники, які порушили умови договору (в тому числі позивач). У несанкціонованому органами виконавчої влади одночасному економічно необґрунтованому підвищенні окремими перевізниками тарифів на проїзд у маршрутних таксі з 1 грн. до 1,5 грн. вбачаються ознаки порушення конкуренційного законодавства, тому Калініченко Т.С. просила відповідача вжити заходів в межах компетенції по припиненню неправомірних дій перевізників зазначених у запиті.
Депутатський запит від 23.01.08р. був підтриманий рішенням Сумської міської ради від 23.01.08р. № 1170-МР та направлений відповідачеві для розгляду порушених в ньому питань. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що скарга громадянки ОСОБА_2 та депутатський запит від 23.01.08р. не можуть бути належними доказами на підставі яких відповідачем встановлено факт підвищення позивачем 8 січня 2008 року тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн. до 1,5 грн., оскільки викладені в ньому обставини та питання підлягають доказуванню та мають підтверджуватися відповідними доказами.
Тому господарський суд Сумської області визнав вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції фізичними особами–підприємцями, що діють на маршруті № 22, в тому числі ФО-П ОСОБА_1, розпочата за результатами розгляду звернення мешканця м. Суми-гр. ОСОБА_2, яка користується послугами з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Згідно ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Статтею 41 Закону визначено коло доказів, видів засобів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Так, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність.
Тобто, усі обставини, необхідні для прийняття правильного рішення у справі, встановлюються за допомогою доказів, отриманих від осіб які, беруть участь у справі, або отримані від інших юридичних та фізичних осіб, органів влади та місцевого самоврядування.
Як вбачається зі змісту рішення АМК, доказами у справі, які «свідчать»про вчинення ФОП ОСОБА_1 правопорушення, є: звернення мешканця м. Суми, гр. ОСОБА_2 від 14.01.2008 та звернення депутата СМР Калінінської Т.С. від 23.01.2008, щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на марш. № 22. (абзац 6-8, стор. 6 рішення АМК)
Однак, у зверненні гр. ОСОБА_2 немає жодних відомостей, які свідчили б про вчинення ФО-П ОСОБА_1 діянь, що мають ознаками порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Заява гр. ОСОБА_2 є документом, за яким відкрито провадження у справі. Але, відкривши провадження у справі адміністративна колегія повинна була перевірити достовірність викладених в ній обставин, а не зазначати цю заяву як доказ. До того ж, вищевказана стаття 41 Закону не передбачає, що заява, за якою відкрито провадження у справі, може бути залучена у якості доказу у цій справі.
В обґрунтування апеляційної скарги Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України посилається на те, що факти підвищення фізичними особами-підприємцями тарифів на перевезення з 1 грн. до 1, 50 грн. 08.01.2009р. безпосередньо встановлені депутатом та опрацьовані на сесії Сумської міської ради. А тому депутатський запит повинен розглядатися як належний доказ підвищення ФО-П ОСОБА_1 тарифів на перевезення поряд з повідомленням про подібні факти мешканців м. Суми, як то, наприклад, гр. ОСОБА_2
Однак, в депутатському запиті до Антимонопольного комітету єдиним питанням, яке порушувалося перед ним, було надання відповіді щодо наявності ознак порушення конкурентного законодавства окремих перевізників, в тому числі ФО-П ОСОБА_1, що не заперечується відповідачем.
Зокрема, оскаржуваним Рішенням Антимонопольного комітету було закрито розгляд справи в частині порушення ТОВ «Пантера»Авто, визначеного переліком депутатського запиту законодавства про захист економічної конкуренції у зв*язку з не доведенням вчинення порушення.
Тобто, Антимонопольний комітет дійшов суперечності щодо ствердження, що депутатський запит носить стверджувальний характер про підвищення ФО-П ОСОБА_1 тарифів на перевезення.
При цьому Антимонопольний комітет правомірно посилається на ст. 35 Закону, за якою збираються і аналізуються документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі.
Таким чином, викладена у депутатському запиті Калінської Т.С. інформація помилково прийнята до уваги Антимонопольним комітетом як така, що не потребує перевірки та доведення.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.
Чинне законодавство України визначає перелік обставин, які не потребують доказування - це обставини, встановлені судовим рішенням або вироком суду, які набрали законної сили (ст. 35 ГПК, ст. 61 ЦПК). Обставини, викладені у депутатському запиті депутата Калінінської Т.С не визначаються чинним законодавством (у т.ч. антимонопольним) такими, що не потребують доказування. Тобто, відповідна інформація, викладена у депутатському запиті повинна перевірятись на достовірність.
Отже, депутатський запит від 23.01.08р. не може бути належним доказом на підставі якого відповідачем встановлено факт підвищення позивачем 08.01.2008 р. тарифу на перевезення пасажирів з 1 грн. до 1,5 грн., оскільки викладені в ньому обставини та питання підлягають доказуванню та мають підтверджуватися відповідними доказами.
Відповідно до п. 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК України від 19.04.1994 № 5 (далі-Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Антимонопольний комітет не перевірив інформацію, про яку зазначено в листі жителів насінневої станції - пасажирів маршруту № 22 «Насіннева станція-Залізничний вокзал»від 16.12.2008р., з якої вбачається, що перевезення належним позивачу маршрутним таксі 08.01.08р. здійснювалось за затвердженим тарифом - 1 грн. з одного пасажира ( а.с. 44). Вказаний тариф затверджено у встановленому законом порядку.
Не з*ясовані та не досліджені пояснення ФО-П ОСОБА_1 в.о. голові адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Косодію П.М. від 05.12.08р., що на вказаному вище маршруті 08.01.08р. працювала лише одна з двох її машин і ціна за проїзд в ній була –1 гривня, що можуть підтвердити жителі насіннєвої станції, які користувалися послугами маршрутного таксі (а.с. 75), друга машина знаходилась на ремонті вдома, що можуть засвідчити сусіди.
Антимонопольний комітет залишив поза увагою ці поясненя, пославшись на те, що зазначене не може бути прийняте до уваги, оскільки на вимогу голови тервідділення ФО-П ОСОБА_1 повідомила інформацію зовсім іншого характера.
Наведене вказує, що в порушення вказаної норми Правил адміністративна колегія всебічно, повно і об*єктивно не з'ясовувала дійсних реальних обставин справи, не надала належну оцінку доводів та заперечень ФО-П ОСОБА_1 та винесла рішення відносно неї передчасно, без обґрунтування підстав для його прийняття.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з*ясування обставин, які мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Жодних належних доказів, які б свідчили про підвищення ФО-П ОСОБА_1 вартості проїзду у маршрутному таксі відповідач не навів, хоча кожна сторона згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Тому, висновок місцевого господарського суду про обгрунтованість вимог позивача і визнання їх такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування Рішення Антимонопольного комітету є цілком правомірним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду було прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим це рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача –залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-
постановила:
Апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2008 року по справі № 5/124-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Судді Гончар Т.В.
Пуль О.А.
Постанова підписана 04.09.2009 р.