ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2009 р. Справа № 1/572
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 18.08.2007р.),
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Баядєра" (м.Горлівка Донецької області)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "28" травня 2009 р. у справі № 1/572 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом приватного підприємства "Баядєра" (м.Горлівка Донецької області)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 4386,93грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2009 року в позові приватного підприємства "Баядєра" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 4386,93грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне підприємство "Баядєра" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказав, що заперечення відповідача про те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 не здійснювала підприємницьку діяльність в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, спростовується матеріалами справи, зокрема, ліцензією на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АВ №744241, податковими деклараціями з податку на додану вартість та деклараціями про доходи, одержані з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.
Зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання позивача про витребування у Житомирського міського центру зайнятості копій трудових договорів, укладених відповідачем з найманими працівниками.
Крім того вимогу суду щодо встановлення осіб, підписи яких стоять у видаткових накладних в графі "Отримав", Корольовським РВ УМВС не виконано.
Представник позивача в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечив проти її доводів, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні було оглянуто відмовний матеріал №8856/08 стосовно підприємця ОСОБА_2.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
У період з 25.12.2007 року по 15.01.2008 року приватне підприємство "Баядєра" здійснювало поставку товару підприємцю ОСОБА_2 на підставі видаткових накладних за №РНЛ 187578 від 25.12.2007р., №РНЛ 188640 від 09.01.2008р. та №РНЛ 189146 від 15.01.2008р. на загальну суму 5126,01 грн.
Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, внаслідок чого станом на день звернення до суду заборгованість становила 4386,93 грн.
29.05.2008р. позивачем направлено на адресу підприємця ОСОБА_2 претензію за вих. №76/ю з вимогою сплатити заборгованість в сумі 4386,93 грн., однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У червні 2008 року приватне підприємство "Баядєра" звернулось до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 4386,93грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2009 року, як вже зазначалось, в позові відмовлено.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2007р. між КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради та підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди №145 приміщення магазину в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 51,23 кв.м для здійснення торгівельної діяльності.
Дане нерухоме майно належить до комунальної власності міста.
Термін дії договору встановлений до 20.02.2010 року.
Відповідно до накладних №РНЛ 187578 від 25.12.2007р., №РНЛ 188640 від 09.01.2008р. та №РНЛ 189146 від 15.01.2008р. одержувачем товару є ОСОБА_2, що вбачається з відтиску штампа ОСОБА_2 із зазначенням її ідентифікаційного коду та адресою магазину: АДРЕСА_1. Однак в накладних в графі "Прийняв (відповідальна особа одержувача)" містяться підписи різних осіб, при цьому не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові осіб, які підписали накладні на отримання товару.
З письмових пояснень підприємця ОСОБА_2 вбачається, що у зв'язку з особистими причинами з 2001р. підприємницькою діяльністю в магазині за адресою: АДРЕСА_1 вона не займається, оскільки вищезазначене приміщення передано в суборенду громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Однак, після закінчення терміну дії договору суборенди гр. ОСОБА_4 вдалися до шахрайських дій про що ОСОБА_2 була подана відповідна заява до Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області.
В результаті розслідування 14.05.2008р. Корольовським РВ УМВС України винесено постанову про порушення кримінальної справи №08/0268 по факту підробки документів за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
Під час проведення перевірки встановлено, що фактично фінансово-господарську діяльність від імені підприємця ОСОБА_2 в магазині "ГаБо" по АДРЕСА_1 здійснювали підприємець ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4, які підтверджують зазначений факт. Також встановлено, що відносно останніх 24.10.2008р. СВ Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області порушено кримінальну справу №08/080268 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України. Опитаний з даного приводу гр. ОСОБА_4 пояснив, що особисто отримував ліцензії та торгові патенти на реалізацію лікеро-горілчаних та тютюнових виробів в регіональному управлінні департаменту спирт та тютюн державної податкової адміністрації в Житомирській області, що також підтвердила опитана з даного приводу гр. ОСОБА_5, яка вказала, що фактично від імені підприємця ОСОБА_2 фінансово-господарську діяльність здійснювали підприємець ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, як в магазині "ГаБо" по АДРЕСА_1, так і в кафе "Норма", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Опитаний з цього приводу гр. ОСОБА_4 пояснив, що купив наборний штамп, з якого виготовив штамп підприємця ОСОБА_2 та надав його в користування продавцям магазину "ГаБо" для поставки відміток в накладних при отриманні товару.
08.12.2008р. слідчими органами було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки в діях підприємця ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину.
Частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 208 ЦК України містить перелік правочинів, які належать вчиняти у письмовій формі, зокрема, у письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до звичаїв ділового обороту товаро-матеріальних цінностей, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
У відповідності до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року за №99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.
Згідно пункту 13 вказаної Інструкції, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам, їх відпуск постачальникам може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Згідно листа Міністерства фінансів України №053-29151 від 31.10.2000р. "Про використання довіреностей приватними підприємцями" відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреностей у разі якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, організації, установи за наявності у неї паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога, товарно-транспортна накладна).
Якщо ж підприємець - фізична особа доручає одержати цінності іншій особі, наприклад, найманому працівникові, то разом із вказаними документами така особа повинна подати довіреність, яка оформляється відповідно до Цивільного кодексу України із зазначенням у ній даних щодо свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, або вищенаведену довіреність з печаткою підприємця - фізичної особи.
Таким чином, належним доказом щодо фактичного передання товарів відповідачу є особистий підпис підприємця ОСОБА_2 на накладній із зазначенням паспортних даних та даних свідоцтва про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності або довіреність уповноваженої особи, оформленої відповідно до ст. 245 ЦК України.
Листом від 12.09.2008р. № 3/1889 управління громадської безпеки УМВС України в Житомирській області повідомило, що дозвіл на виготовлення печаток та штампів для ФОП ОСОБА_2 у період з 2005-2008 років УГБ УМВС України в Житомирській області не видавався (а.с.68).
Ухвалою суду від 16.04.2009р. у справі призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертному центру при УМВС України в Житомирській області.
15.05.2009р. до суду надійшов висновок експерта №1/407 від 12.05.2009р., відповідно до якого підписи на товарно-транспортних накладних №РНЛ 187578 від 25.12.2007р., №РНЛ 188640 від 09.01.2008р. та №РНЛ 189146 від 15.01.2008р., розташовані в графах "Прийняв (відповідальна особа одержувача)", виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при передачі товару по даних видаткових накладних не встановлено осіб, які отримували товар, оскільки відсутні прізвище, ім"я та по-батькові даних осіб, окрім цього товар передано за відсутності відповідних документів (довіреності) на отримання товару від імені підприємця ОСОБА_2
Суд апеляційної інстанції вважає твердження позивача про те, що підприємець ОСОБА_2 є недобросовісним боржником та намагається уникнути повернення боргу за товар, який отриманий нею, необгрунтованим.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Баядєра".
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2009 року у справі №1/572 є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 28 травня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Баядєра" - без задоволення.
2. Справу №1/572 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2, 3 - сторонам,
4 - в наряд.