донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

08.09.2009 р.                                                                   справа №18/130

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

При секретарі   Апонащенко О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Ніколаєв О.О. –директор згідно протоколу № 3 від 06.04.2009 р.

від відповідача: Уздемир А.І. –за дов. б/н від 20.05.2009 р., Бешуля К.С. –за дов. б/н від 11.05.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2009 р. у справі № 18/130 (суддя  - Овсяннікова О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", м. Донецьк  

про стягнення 524287,47 грн.

Встановив:          

Дочірнє підприємство "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн" м. Донецьк звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", м. Донецьк 524287,47 грн., з яких 65655,96 грн. - річні, 458631,51 грн. –пеня за договором підряду № 84 від 23.07.2008 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2009 р. у справі № 18/130 (суддя Овсяннікова О.В.) у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м. Донецьк відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач - Дочірнє підприємство "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м. Донецьк звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2009 р. у справі № 18/130 скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Оскаржуючи зазначене рішення суду, скаржник посилається на те, що пеня позивачем була нарахована згідно п. 10.6 договору підряду № 84 від 23.07.2008 р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а не згідно п.10.5 договору та п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, як це зазначено в рішенні суду попередньої інстанції.

Також, скаржник зазначає, що оскільки згідно п. 4.3. договору замовник зобов"язався перерахувати підряднику попередню оплату у розмірі 70% від договірної ціни протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору, зобов"язання відповідача по перерахуванню грошових коштів згідно умов договору наступило 07.08.09р., але в порушення ст.ст. 11, 509, 510, 525 ЦК України сума попередньої оплати перерахована позивачу не була і це є істотним порушенням умов договору. Також, мотивуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що суд неправильно класифікував вимогу позивача, а саме у своїй позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, а не сплата авансу.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 23.07.2008 року між позивачем та відповідачем  укладено договір підряду № 84, згідно  п.1.1 та п.1.2 якого підрядник (позивач) зобов’язався у порядку та на умовах, передбачених договором, по завданню Замовника (відповідача), згідно проектно – кошторисної документації здійснити установку світопрозорих, огорожуючих конструкцій з використанням свого матеріалу, а замовник (відповідач) зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у строк і на умовах, визначених договором та додатками до нього. Сторонами договору погоджено договірну ціну на установку світопрозорих, огорожуючих конструкцій в розмірі 3 948 661,72 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1 Договору).

За умовами пункту 4.3 договору замовник протягом 10 банківських днів, з моменту укладення даного договору, зобов’язується перерахувати на поточний рахунок підрядника 70% оплату договірної ціни, визначеної та погодженої сторонами  у кошторисі договору.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, статті 318 Господарського кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується виконати  будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  

За умовами статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та до  кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 844, п.3 ст.875 ЦК України кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Фактично кошторис до договору підряду №84 від 23.07.2008 р. не складався у відповідності до умов  п.1.1 та п.1.3  договору та вимог ст.ст.875, 877 ЦК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Пунктом 10.5 договору підряду № 84 від 23.07.2008 сторони узгодили ті правові наслідки, які повинні настати у разі невиконання замовником умов саме пункту 4.3 договору підряду. Так , згідно п.10.5 договору підряду у разі не виконання замовником умов пункту 4.3 договору підрядник має право зупинити виконання робіт, що узгоджується з приписами  ст.851, п.3 ст.875 ЦК України, ч.3 ст.320 ГК України, згідно яких підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором. Як вбачаться з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, роботи за договором позивачем не виконувались.

Згідно п.2 ст.854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу  лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Позивач з вимогою до відповідача про виплату авансу  не  звертався.

Враховуючи умови договору та вимоги чинного законодавства сплата авансу є однією з умов договору, яка сприяє виконанню Підрядником своїх зобов’язань за таким договором, за не виконання якої, у пункті 10.5 договору, сторони передбачили настання певних правових наслідків, що узгоджується з вимогами чинного законодавства та обґрунтовано враховано місцевим господарським судом.     

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що зобов’язання відповідача по перерахуванню грошових коштів наступило відповідно до умов договору - 7 серпня 2008року спростовуються умовами п.4.3 договору підряду, згідно якого зобов’язання відповідача щодо перерахування підряднику 70% оплати договірної ціни, визначеної та погодженої сторонами безпосередньо у кошторисі договору, який до теперішнього часу сторонами не узгоджено.            Відсутність підстав для стягнення суми передоплати на підставі п.4.3 та п.10.5 договору підряду зумовлює і відсутність підстав для нарахування та стягнення 3% річних у розмірі 65655,96 грн. та пені в сумі 458631,51 грн. відповідно до приписів ст. 625 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Ствердження скаржника на те, що суд неправильно класифікував вимогу позивача спростовується змістом позовної заяви, в якій вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем саме п.4.3 договору підряду № 84 від 23.07.2008 р., оцінку якого суд першої інстанції і здійснив під час прийняття оскаржуваного рішення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2009р. по справі № 18/130 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "РДС Сістем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м. Донецьк - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня прийняття постанови.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС